Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна
Порядок проведення конкурсу державного майна

ПОСТАНОВИ І РОЗПОРЯДЖЕННЯ
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ І ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТИ ЗА ОРЕНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА
Затверджена постановою Кабінету Міністрів України
№ 786 від 4 жовтня 1995 р.
(Витяг)

2. Розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.
У разі, коли орендодавцем цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (філії, цеху, дільниці) державного підприємства, а також нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". (Абзац другий пункту 2 в редакції Постанови КМ № 699 від 18.05.98, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 75 від 19.01.2000)
Якщо майно орендується бюджетними організаціями, орендна плата вноситься за рахунок коштів, передбачених кошторисами на їх утримання.
3. До плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов'язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно. (Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ
№ 75 від 19.01.2000)
4. Орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за перший місяць оренди, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за перший місяць оренди розраховується розмір орендної плати за наступні місяці оренди.
У разі коли термін оренди менший чи більший за одну добу або за один місяць, то на основі розміру місячної орендної плати розраховується добова, а в разі необхідності - на основі розміру добової орендної плати розраховується погодинна орендна плата.
(Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 75 від 19.01.2000)
(Пункт 4 в редакції Постанови КМ № 699 від 18.05.98, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 75 від 19.01.2000)
5. Розмір річної орендної плати за цілісні майнові комплекси державних підприємств визначається за формулою:
Опл = Вз х Сор.ц,
де Опл - розмір річної орендної плати, грн.
Вз - залишкова (за балансом, форма № 1) вартість орендованих основних засобів на час оцінки об'єкта оренди, грн.;
Сор.ц - орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств, визначена згідно з додатком 1.
У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.
(Пункт 5 в редакції Постанов КМ № 699 від 18.05.98, № 75 від 19.01.2000)
7. Розмір річної орендної плати у разі оренди окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого майна) встановлюється за згодою сторін, але не менш як 5 відсотків вартості орендованого майна, а у разі коли орендарем є суб'єкт малого підприємництва - не менш як 4 відсотки вартості орендованого майна. Орендодавець може здійснювати експертну оцінку майна, що передається в оренду.
(Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 75 від 19.01.2000, № 1778 від 06.12.2000)
8. У разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна бюджетними організаціями та інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування) розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл = Вп х Сор,
де Вп - вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом, грн.;
Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком № 2.
Експертна оцінка вартості об'єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами. Результати експертної оцінки є чинними протягом 6 місяців від дня її проведення, якщо інший термін не передбачено у звіті з експертної оцінки.
Якщо орендоване нежитлове приміщення є частиною будівлі (споруди), то оцінка вартості цього приміщення проводиться безпосередньо або опосередковано з урахуванням вартості будівлі (споруди) в цілому за формулою:
Вп = Вб : Пб х Пп,
де Вп - вартість орендованого приміщення, яке є частиною будівлі (споруди), грн.; Вб - вартість будівлі (споруди) в цілому (без вартості підвальних приміщень, якщо вони не експлуатуються орендарем), визначена експертним шляхом, грн.; Пп - площа орендованого приміщення, кв. м; Пб - площа будівлі (споруди) в цілому (без площі підвальних приміщень, якщо вони не експлуатуються орендарем), кв. м.
У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати. (Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 75 від 19.01.2000)
(Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 699 від 18.05.98, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 75 від 19.01.2000)
Розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню. (Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 699 від 18.05.98, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 75 від 19.01.2000)
11. Витрати на утримання нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком підприємствам, організаціям, і прибудинкової території, розподіляються між ними залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної підприємствами, організаціями загальної площі. (Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 75 від 19.01.2000)
12. Розмір місячної орендної плати за перший місяць після укладення договору оренди чи перегляду розміру орендної плати розраховується за формулою: Опл.міс. = ------ х Іп.р. х Ім,
12
Опл - річна орендна плата, визначена за цією Методикою, грн.; Іп. р. - індекс інфляції за період з початку поточного року (у разі оренди нерухомого майна - з дати проведення експертної оцінки) до дати укладення договору оренди або перегляду розміру орендної плати; Ім - індекс інфляції за перший місяць оренди. (Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 699 від 18.05.98)
13. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
14. Терміни внесення орендної плати визначаються у договорі.
У договорі оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства рекомендується встановлювати, що сплата орендних платежів має проводитися щоквартально в 5-денний термін від дати, встановленої для подання квартальних бухгалтерських звітів (балансів), а за IV квартал - в 10-денний термін від дати, встановленої для подання річного бухгалтерського звіту (балансу).
15. Платіжні документи на перерахування до бюджету або орендодавцеві орендних платежів подаються платниками установам банку до настання терміну платежу.
16. Суми орендної плати, зайво перераховані до бюджету або орендодавцеві, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платникові в 5-денний термін від дня одержання його письмової заяви.
17. У разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується:
за цілісні майнові комплекси державних підприємств - до державного бюджету;
за нерухоме майно державних підприємств, організацій - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно;
У разі коли орендодавцем майна є державне підприємство, організація, орендна плата спрямовується:
за окреме індивідуально визначене майно підприємства, організації (крім нерухомого) - підприємству, організації;
за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно - 70 відсотків орендної плати підприємству, організації, 30 відсотків -до державного бюджету.
(Пункт 17 в редакції Постанов КМ № 699 від 18.05.98, № 75 від 19.01.2000)


Додаток 1

до Методики розрахунку і порядку
використання плати за оренду державного майна
(Методику доповнено додатком № 1 згідно з Постановою КМ № 699
від 18.05.98, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1171
від 29.06.99, в редакції Постанови КМ № 75 від 19.01.2000)

Орендні ставки
за використання цілісних майнових комплексів
державних підприємств


Цілісні майнові комплекси державних підприємств: Орендна ставка, відсотків до залишкової вартості основних засобів
морського і автомобільного транспорту, будівельних матеріалів, побуто-
вого обслуговування, машинобудування та металообробки, освіти, нау-ки та охорони здоров'я, легкої (крім швейної), паливної промисловості

4
Інші об'єкти 3
Додаток 2
до Методики розрахунку і порядку використання
плати за оренду державного майна
(У редакції Постанови КМ № 75 від 19.01.2000,
із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 542 від 21.05.2001)


Орендні ставки
за використання нерухомого майна
Використання орендарем нерухомого майна за
цільовим призначенням:
Орендна ставка, відсотків до вартості нерухомого майна, визначеної експертним шляхом
розміщення нічних клубів, казино, інших закладів грального
та шоу-бізнесу 20
провадження концертної діяльності, розміщення туристичних агентств,
пунктів обміну валюти, бірж, брокерських, маклерських і рекламних
контор, комерційних банків, офісів брокерів, дилерів, авторемонтних
майстерень, автозаправних станцій, ресторанів, торгівлі
непродовольчими товарами (крім товарів дитячого асортименту)
розміщення офісів нерезидентів України 15
надання юридичних консультацій, консалтингових та нотаріальних послуг 13
надання стоматологічних послуг 12
здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи
розміщення офісів резидентів України 10
здійснення торгівлі продовольчими товарами (крім товарів підакцизної групи) провадження підприємницької діяльності в галузі охорони здоров'я 8
розміщення виставок (крім книжкових та образотворчих) 7
розміщення підприємств громадського харчування (крім ресторанів, кафе і барів) 5
виконання ремонтно-будівельних робіт
розміщення закладів культури, кінотеатрів
видання газет, розміщення радіокомпаній інформаційних агентств 4,5
здійснення торгівлі непродовольчими товарами дитячого асортименту
видання, виготовлення, розповсюдження книг, виданих українською мовою, та торгівля шкільним приладдям (в частині площ, які використовуються з цією метою) 4
розміщення громадських організації, які не займаються комерційною діяльністю розміщення відділень Ощадбанку, що приймають платежі від населення, відділень поштового зв'язку розміщення закладів науки (крім бюджетних), майстерень художників, скульпторів, народних майстрів, членів інших творчих спілок 3
провадження підприємницької діяльності у сфері надання комунальних, побутових послуг (крім послуг автосервісу) 2

видання літературно-художніх, науково-технічних, дитячих газет і журналів (крім тих, для видання яких встановлено орендну ставку у розмірі 1 відсотка) розміщення аптек, які самостійно виготовляють ліки (реалізують готові ліки) здійснення торгівлі продовольчими товарами для пільгових категорій громадян (учасників Великої Вітчизняної війни, учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, хворих на цукровий діабет, багатодітних сімей тощо) розміщення бібліотек, архівів, телекомпаній 2
здійснення торгівлі товарами дитячого харчування, розміщення молочних кухонь
розміщення дитячих дошкільних виховних закладів, закладів освіти, спортивних закладів (для школярів і студентів)
видання дитячих газет і журналів, співзасновником яких є органи державної влади
видання літературно-художніх, науково-технічних журналів, що виходять українською мовою, співзасновниками яких є органи державної влади
розміщення фірмових магазинів вітчизняних промислових підприємств, крім тих, що виробляють товари підакцизної групи
організація дозвілля дітей та юнацтва у позаурочний час
розміщення благодійних організацій, фондів, громадських організацій інвалідів, ветеранів війни, праці, які не займаються комерційною діяльністю (в частині площ, які використовуються з цією метою)
розміщення закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги (з частковим самофінансуванням) 1
Інше використання нерухомого майна 10

Примітка. Орендні ставки для вітчизняних юридичних і фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва, які провадять виробничу діяльність, застосовуються з коефіцієнтом 0,8.


ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ЗБИТКІВ ВІД РОЗКРАДАННЯ, НЕСТАЧІ, ЗНИЩЕННЯ (ПСУВАННЯ) МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України
№ 116 від 22 січня 1996 р.
(Витяг)

1. Цей порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.
2. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Мінстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв - А) х Iінф. + ПДВ + Азб] х 2,
де Рз - розмір збитків (у карбованцях);
Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у карбованцях);
А - амортизаційні відрахування (у карбованцях);
Іінф. - загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;
ПДВ - розмір податку на добавлену вартість (у карбованцях);
Азб - розмір акцизного збору (у карбованцях).
3. Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
9. У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, - у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни.
(Порядок доповнено пунктом згідно з Постановою КМ № 34 від 20.01.97)
10. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.
(Порядок доповнено пунктом згідно з Постановою КМ № 34 від 20.01.97)

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК І УМОВИ НАДАННЯ ПІЛЬГ ЩОДО ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ОРЕНДАРЯМ МАЙНА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Затверджене постановою Кабінету Міністрів України
№ 271 від 29.02.96 р.

1. Це Положення визначає порядок і умови надання пільг щодо орендної плати орендарям цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) з метою запобігання їх банкрутству, поліпшення фінансового стану та підвищення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг).
2. Відповідно до цього Положення зазначені пільги надаються орендарям у тому разі якщо протягом останніх 6 місяців (у агропромисловому комплексі - 12 місяців) до укладення договору оренди державне підприємство було збитковим або рівень рентабельності (відношення прибутку до собівартості) був нижчим 25 відсотків від середньої по галузі (підгалузі), а також якщо об'єкт оренди має важливе соціальне значення (належність об'єкта оренди до такої групи визначається Мінекономіки за поданням органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням цього об'єкта). (Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 699 від 18.05.98)
3. Пільги можуть бути надані на термін до 2 років або до досягнення визначених орендодавцем техніко-економічних показників діяльності об'єкта оренди, але не більш як на 2 роки.
4. Для отримання пільг орендар подає орендодавцю заяву та такі документи та матеріали:
аналіз причин збитковості або низької рентабельності об'єкта оренди;
бухгалтерський звіт (в обсязі форм річного);
розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості;
копію довідки з банку про наявність коштів на рахунках, у тому числі валютних;
перелік організаційних, технічних, інвестиційних заходів щодо поліпшення функціонування об'єкта оренди із визначенням термінів їх впровадження;
обсягу коштів, необхідних для здійснення цих заходів і можливих джерел фінансування;
відомості про техніко-економічні показники, що їх планується досягти;
висновок Мінекономіки стосовно того, що об'єкт оренди має важливе соціальне значення (у разі коли орендар обгрунтує надання пільг таким значенням об'єкта);
пропозиції про розмір пільг щодо орендної плати із зазначенням терміну, на який бажано їх одержати;
довідки, що засвідчують витрати орендаря на утримання і розвиток соціально-культурної сфери села, селища, міста. (Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 699 від 18.05.98)
5. Орендодавець у п'ятиденний термін з дня надходження заяви та інших документів і матеріалів надсилає їх копії Мінфіну. (Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 699 від 18.05.98)
6. У разі якщо заяву подано без додержання вимог, викладених у пункті 4 цього Положення, орендодавець зобов'язаний у тижневий термін з дня її отримання повідомити заявника про необхідність подання у встановлений орендодавцем термін додаткових матеріалів.
7. Мінфін у 15-денний термін з дня одержання документів та матеріалів надсилає орендодавцеві свої висновки щодо можливості надання пільг.
Якщо орендодавець не одержав у зазначений термін ці висновки, питання стосовно пільг щодо орендної плати вважається погодженим.
(Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 699 від 18.05.98)
8. Орендодавець протягом 15 днів після отримання відповідного висновку Мінфіну має прийняти рішення про:
надання пільг на умовах, зазначених орендарем;
відмову у наданні пільг;
відмову у наданні пільг із зазначенням умов, за яких такі пільги можуть бути надані.
(Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 699 від 18.05.98)
9. Орендодавець в п'ятиденний термін повідомляє орендаря про прийняте ним рішення. У разі прийняття рішення про відмову у наданні пільг або відмови із зазначенням умов, за яких такі пільги можуть бути надані, орендодавець подає орендареві обгрунтування прийнятого рішення.
10. Якщо орендар не погоджується з прийнятим рішенням, клопотання про перегляд такого рішення може бути подано орендодавцеві не раніше як через півроку з дня його прийняття.
11. Перегляд рішення про відмову у наданні пільг здійснюється орендодавцем у порядку, передбаченому цим Положенням.
12. У разі згоди орендодавця на надання пільг або згоди орендаря на надання пільг на умовах орендодавця між ними укладається додаткова угода до договору оренди.
13. У додатковій угоді обов'язково зазначаються розмір пільг та терміни їх надання, умови, за яких такі пільги надаються, виконання зобов'язань.
За згодою сторін у додатковій угоді можуть бути передбачені й інші умови.
14. Якщо орендодавцем цілісного майнового комплексу структурного підрозділу є державне підприємство, проект додаткової угоди погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 699 від 18.05.98)
15. Один примірник угоди надсилається Мінфіну. (Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 699 від 18.05.98)

ПРО ЗАХОДИ ЩОДО ЗАЛУЧЕННЯ ДОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИТРАЧАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСУВАННЯ
СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ НАСЕЛЕННЮ
Постанова Кабінету Міністрів України,
Національного банку України № 1033 від 31.08.96 р.
(Витяг)

З метою залучення додаткових коштів для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню та підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів Кабінет Міністрів України та Національний банк України
п о с т а н о в л я ю т ь:
2. Установити, що:
з 10 вересня 1996 р. кошти з бюджетів усіх рівнів на виплату заробітної плати перераховуються відповідними органами бюджетним установам і організаціям на спеціальні рахунки в установах банків;
штатний розпис та кошторис витрат бюджетних установ і організацій, незалежно з якого бюджету вони фінансуються, затверджуються для них керівниками вищестоящих органів за підпорядкованістю установи. У зазначеному порядку затверджуються кошториси надходжень та видатків за спеціальними коштами.
5. Установити, що на період погашення заборгованості по заробітній платі працівникам бюджетних установ, яким умови оплати праці затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. № 134 "Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери": (Абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 541 від 18.05.2001)
надбавка до посадового окладу за складність, напруженість та високу якість роботи може встановлюватись в межах фонду заробітної плати у розмірі, що не перевищує 15 відсотків посадового окладу;
доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та суміщення професій здійснюються у розмірі до 30 відсотків посадового окладу (тарифної ставки);
може надаватися матеріальна допомога, в тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, в сумі не більше одного посадового окладу на рік;
може провадитись преміювання лише за рахунок економії фонду заробітної плати;
Дія цього пункту не поширюється на працівників національних закладів (установ). (Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 782 від 15.07.97)
(Дію пункту 5 продовжено до 1 січня 1998 року згідно з Постановою КМ № 90 від 30.01.97; дію пункту 5 продовжено до 1 січня 1999 року згідно з Постановою КМ № 154 від 16.02.98; дію пункту 5 продовжено до 1 січня 2000 року згідно з Постановою КМ № 175 від 08.02.99)
6. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" (ЗП України, 1993 р., № 9, ст. 184) викласти у такій редакції: "2. Установити, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу".
8. Призупинити у вересні-грудні 1996 року бригадну форму організації праці у бюджетних установах.
(Дію пункту 8 продовжено до 1 січня 1998 року згідно з Постановою КМ № 90 від 30.01.97; дію пункту 8 продовжено до 1 січня 1999 року згідно з Постановою КМ № 54 від 16.02.98; дію пункту 8 продовжено до 1 січня 2000 року згідно з Постановою КМ № 175 від 08.02.99)
21. Бюджетним установам і організаціям забезпечити ефективне використання приміщень, що перебувають на їх балансі, передбачивши здачу в оренду вільних приміщень.
Договори на здачу в оренду, включаючи договори, які були укладені до прийняття даної постанови, повинні бути погоджені бюджетними установами і організаціями, незалежно від підпорядкування, з місцевими фінансовими органами за місцем знаходження.
Розмір орендної плати визначається в договорі, але не нижче розмірів плати, встановленої місцевими органами влади.
Встановити, що доходи від оренди приміщень бюджетних установ і закладів, які залишаються в їх розпорядженні, спрямовуються на погашення заборгованості по заробітній платі працівників цих установ і закладів, а при відсутності заборгованості по заробітній платі - на оплату за житлово-комунальні послуги.


ПЕРЕЛІК ПЛАТНИХ ПОСЛУГ, ЯКІ МОЖУТЬ НАДАВАТИСЯ ЗАКЛАДАМИ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ, ЗАСНОВАНИМИ НА ДЕРЖАВНІЙ ТА
КОМУНАЛЬНІЙ ФОРМІ ВЛАСНОСТІ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
№ 534 від 05.06.97 р.

1. У сфері культурно-освітньої діяльності:
1) проведення вистав, театральних та музичних постановок, концертів, оперних і балетних спектаклів, інших постановок; діяльність артистичних груп, труп, оркестрів та окремих артистів. Проведення концертів-презентацій, фестивалів, бенефісів, естрадних шоу, циркових вистав, демонстрація кіновідеофільмів тощо;
2) навчання у народних університетах (факультетах), лекторіях, на курсах; консультації з питань культури, літератури, музичного, театрального та образотворчого мистецтва, кінофотомистецтва, архітектури, краєзнавства, історії та з бібліотечно-бібліографічних питань тощо;
3) навчання у школах, студіях, заняття в літературно-музичних вітальнях, ігрових кімнатах для дітей, у гуртках гри на музичних інструментах, співу, акторської майстерності, класичного, народного, бального і сучасного естрадного танцю, кіно, фото, образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва, краєзнавства тощо;
4) навчання на курсах:
іноземних мов, швидкого читання;
крою і шиття, в'язання, вишивки, моделювання одягу, кулінарії, машинопису, стенографії, палітурної справи тощо;
технічної творчості, комп'ютерної підготовки;
фізкультурно-оздоровчих напрямів (групи ритмічної гімнастики, групи здоров'я тощо);
5) участь у любительських об'єднаннях та клубах за інтересами (художніх, технічних, природничо-наукових, колекційних, за професіями тощо), за винятком дитячих і молодіжних колективів;
6) проведення культурно-мистецьких заходів:
спектаклів і концертів художньої самодіяльності;
театралізованих свят, фестивалів, конкурсів, спортивно-розважальних, оздоровчих, обрядових заходів, виставок книг і творів образотворчого мистецтва;
надання послуг під час проведення презентацій фірм, банків, організацій, установ тощо;
демонстрації сучасних моделей одягу, виробів підприємств (тканин, меблів, виробів харчової промисловості тощо);
вечорів відпочинку, танцювальних вечорів, балів, дискотек;
показ слайдо-кінопрограм;
7) тиражування в установленому порядку записів на магнітних носіях (платівок, компакт-дисків, магнітних стрічок), записів програмного забезпечення комп'ютерів;
8) виготовлення в установленому порядку рекламної продукції та інших друкованих матеріалів для сторонніх організацій та фізичних осіб;
9) розроблення сценаріїв; постановочна робота і проведення заходів за заявками підприємств, установ і організацій;
10) користування атракціонами, ігровими автоматами (крім тих, що передбачають грошову винагороду), настільними і комп'ютерними іграми, тенісними кортами, більярдами, тирами, дитячими містечками безпеки руху, аудіовізуальним обладнанням для показу фільмів, персональним ОМ, переглядовими залами відеотек тощо;
11) продаж рекламних видань про фонди і діяльність бібліотек, музеїв, картинних галерей, виставочних залів, заповідників та інших закладів культури і мистецтва, репродукцій, наборів листівок, афіш, плакатів, у тому числі із зображенням творів мистецтв, пам'яток літератури, а також сувенірних виробів, значків тощо;
12) проведення фото- і кінозйомок окремих експонатів або всієї експозиції виставки, території та об'єктів музейного типу;
13) обслуговування екскурсійних груп і окремих відвідувачів на територіях та в приміщеннях музеїв, постійних експозицій, виставок;
14) відвідування заповідників;
15) консультації населенню, які проводяться спеціалістами зоопарків;
16) додаткові бібліотечні послуги:
позачергове користування літературою підвищеного попиту під заставу, нічний абонемент, продовження терміну користування документами, резервування документів;
організація читальних комерційних залів букіністичної літератури та рідкісних видань;
користування каталогами і журналами мод;
складання бібліографічних списків для курсових, дипломних і наукових робіт, каталогів для особистих бібліотек та бібліотек підприємств, установ і організацій;
інформаційно-бібліотечне обслуговування підприємств, установ і організацій;
підготовка фактографічних, аналітичних довідок;
продаж організаціям і громадянам невикористаної літератури з резервних і обмінних фондів бібліотек;
користування міжбібліотечним абонементом (пересилання документів), дистанційний інтерактивний доступ до машинозчитувальних баз даних;
надання послуг в оформленні реєстраційних документів користувачів бібліотек.
2. У сфері міжнародного співробітництва:
1) надання допомоги мистецьким колективам і виконавцям, які приїжджають в Україну чи виїжджають за її межі, в оформленні документів;
2) прийняття та культурне обслуговування культурно-мистецьких і туристських колективів;
3) проведення міжнародних симпозіумів, науково-практичних конференцій, концертів, фестивалів, виставок, вистав тощо;
4) забезпечення матеріалами протокольно-інформаційного та методичного характеру в галузі культури.
3. У сфері інших послуг:
1) проведення наукової та мистецтвознавчої експертизи культурних цінностей, які перебувають у приватному користуванні, придбаних у художніх салонах, галереях, і таких, що в установленому порядку ввозяться чи вивозяться через державний кордон України;
2) проведення виїзної експертизи, оформлення документів та видача дозволів на вивезення та ввезення культурних цінностей;
3) оформлення інтер'єрів, дизайнерського оздоблення виставочних стендів;
4) реконструкція, оснащення та переоснащення атракціонних комплексів, об'єктів дозвілля, атракціонів великих і малих форм;
5) ремонт, настройка і налагодження музичних інструментів, звуко-, світло та відеоапаратури;
6) ремонт і реставрація творів (виробів) образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, друкованих видань; палітурні роботи; атрибуція пам'яток історії та культури, які перебувають в особистих колекціях і збірках;
7) ремонт і реставрація нерухомих пам'яток історії та культури;
8) виготовлення і установка охоронних знаків на пам'ятниках археології, охоронних дощок на історико-меморіальних будинках, складання проектів охоронних зон на всі види пам'яток;
9) роботи та послуги підприємств, майстерень та інших виробничих підрозділів закладів культури і мистецтв (виготовлення та ремонт обладнання атракціонів, музичних інструментів, меблів, реквізиту і бутафорії, сценічного обладнання, пошиття театральних, концертних костюмів, взуття, гримерні послуги, столярні, будівельні, ремонтно-реставраційні та інші роботи, автотранспортні послуги);
10) роздрібна торгівля сувенірами, виробами народних промислів, декоративно-ужиткового мистецтва в неспеціалізованих магазинах (кіосках, лотках);
11) виготовлення та реалізація товарів народного споживання, квітів і квіткової продукції, продаж і переробка деревини, надання столярних та слюсарних послуг (у творчо-виробничих об'єднаннях і підрозділах закладів культури).
4. У сфері побутових послуг:
1) обладнання майстерень для побутової технічної творчості населення "Зроби сам" (з урахуванням можливості виконання столярних, слюсарних робіт, машинного в'язання тощо);
2) ремонт побутових приладів та обладнання теле-, аудіо-, відеоапаратури;
3) навчання основ слюсарних і столярних робіт, чоботарювання, обслуговування побутової техніки;
4) прокат музичних інструментів, культурно-спортивного і туристичного інвентаря, звуко- і відеотехніки, сценічних костюмів, взуття, театрального реквізиту, інструментів і побутової техніки для технічної творчості, платівок, магнітофонних і відеокасет із записами (класичні твори тощо), експозиційного обладнання (вітрини, щити, експозиційні столи тощо);
5) фотокопіювання, репродуктування, ксерокопіювання, мікрокопіювання з книжок, брошур, газет, журналів, музейних експонатів, документів з фондів бібліотек, музеїв;
6) виготовлення фонограм концертів і спектаклів, копій звукозапису музичних творів з фонотек театрів, музеїв, бібліотек, клубних закладів, парків культури та відпочинку, науково-методичних центрів, надання послуг студій звуко- і відеозапису;
7) обробка кінофотоплівки;
8) надання підприємствам, установам і організаціям в оренду приміщень театрів, концертних залів, цирків, культурно-освітніх закладів, музеїв і заповідників для проведення мистецьких, культурно-просвітницьких громадських заходів, презентацій;
9) розроблення і оформлення інтер'єрів, музейних експозицій для закладів культури та інших організацій, оренда творів образотворчого мистецтва;
10) послуги з паркування автомобілів та інших транспортних засобів;
11) перевезення меблів, домашнього майна та предметів культурно-побутового призначення; вантажно-розвантажувальні роботи.

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВАНТАЖНУ МИТНУ ДЕКЛАРАЦІЮ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
№ 574 від 09.06.97 р.
(Витяг)

(У тексті Положення слова "орган Державної митної служби" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "митний орган" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 1392 від 06.09.2000)

3. ВМД застосовується під час декларування суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (юридичними або фізичними особами) товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, у порядку, встановленому Митним кодексом України, цим Положенням та іншими актами законодавства України. (Абзац другий пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ № 1392 від 06.09.2000)
4. Митний орган не приймає ВМД для оформлення: якщо вона подається без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;
якщо вона заповнена декларантом з порушенням цього Положення, Інструкції про порядок заповнення ВМД;
в інших випадках, передбачених законодавством України.
У разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обов'язково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.
5. Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Відповідальність за неточні відомості у ВМД установлюється законодавством.
6. У разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД.
8. ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.
Оформлена ВМД засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим і підтверджує права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.
11. ВМД заповнюється на товари, фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 доларам США, а також на товари незалежно від їх фактурної вартості у випадках, передбачених законодавством.
12. ВМД складається на партію товарів за умови, що до всіх товарів зазначеної партії застосовується єдиний митний режим. Якщо партія складається з товарів, що мають різні коди за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД), а також у випадках, коли товари з однаковим кодом за ТН ЗЕД мають різні дані (країна походження, валюта оцінювання тощо), відомості зазначаються на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3). Одна ВМД із застосуванням додаткових аркушів складається не більш як на 99 найменувань товарів.
Під час заповнення однієї ВМД загальна кількість додаткових аркушів не повинна перевищувати 33. Додаткові аркуші можуть використовуватися тільки у разі, коли митний режим внесених до них товарів збігається з митним режимом товарів, зазначених на основних аркушах.
У випадках, що визначаються Державною митною службою, можуть складатися одна ВМД на кілька партій товарів або кілька ВМД на одну партію товарів. (Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1392 від 06.09.2000)
13. ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання.
14. ВМД, заповнена з підчистками та помилками, для оформлення не приймається. Порядок унесення виправлень у ВМД визначається Державною митною службою. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1392 від 06.09.2000, в редакції Постанови КМ № 287 від 28.03.2001)
15. Разом з ВМД подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Інформація, внесена до електронної копії ВМД, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма та структура електронної копії ВМД або ВМД, що подається тільки в електронному вигляді, кодування символів, засоби пересилання визначаються Державною митною службою. (Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1392 від 06.09.2000)

ПРО ПЕРЕЛІК ПОСЛУГ З ВИЩОЇ, СЕРЕДНЬОЇ, ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ, ОПЕРАЦІЇ З НАДАННЯ ЯКИХ ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Постанова Кабінету Міністрів України
№ 61 від 21.01.98 р.

Відповідно до підпункту 5.1.3 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити такий перелік послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти, що надаються навчальними закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість:
1) навчання іноземних і вітчизняних студентів у вищих навчальних закладах понад державне замовлення в межах ліцензованого обсягу прийому (на умовах договору або контракту з фізичними та юридичними особами);
2) здобуття другої вищої освіти, другої кваліфікації молодшого спеціаліста;
3) підготовка робітників різних професій понад державне замовлення;
4) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;
5) повторне вивчення відрахованими студентами окремих дисциплін і курсів з наступним складанням іспитів;
6) прийом кандидатських іспитів;
7) довузівська підготовка;
8) курси, гуртки, факультативи, групи з вивчення іноземних мов, комп'ютерної підготовки, гри на музичних інструментах, хореографії, образотворчого мистецтва, стенографії та машинопису, крою та шиття, оздоблення приміщень, агротехніки, зоотехніки;
9) навчання дітей в школах естетичного виховання (музичних, художніх, хореографічних та школах мистецтв). (Пункт 1 доповнено підпунктом 9 згідно з Постановою КМ № 202 від 15.02.99)
2. Ця постанова вводиться в дію з дня набрання чинності Законом України "Про податок на додану вартість".

ПОРЯДОК РОЗПОДІЛУ ТОВАРІВ,
ОТРИМАНИХ ЯК БЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА,
ТА КОНТРОЛЮ ЗА ЦІЛЬОВИМ РОЗПОДІЛОМ БЛАГОДІЙНОЇ ДОПОМОГИ У ВИГЛЯДІ НАДАНИХ ПОСЛУГ АБО ВИКОНАНИХ РОБІТ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
№ 1295 від 17.08.98 р.

2. Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами - її набувачами з метою провадження діяльності у напрямах, передбачених статтею 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" .
4. Після отримання від благодійника пропозицій щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа - набувач благодійної допомоги:
визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;
повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.
5. Якщо благодійником є іноземна юридична або фізична особа, набувач благодійної допомоги після отримання пропозиції про її надання звертається до Комісії з питань координації приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги, що надходить із зарубіжних країн, при Кабінеті Міністрів України (далі - Комісія) для отримання рішення про звільнення у передбачених законодавством випадках від обкладення податками вантажів з гуманітарною допомогою та у разі потреби надсилає таке рішення благодійнику. Митне оформлення таких товарів здійснюється відповідно до законодавства України за місцем знаходження юридичної особи - набувача благодійної допомоги.
Після прийняття та відповідного оформлення товарів, наданих як благодійна допомога, вони мають бути передані (використані) юридичною особою -набувачем благодійної допомоги за цільовим призначенням.
У разі коли на товари, які надійшли в Україну як гуманітарна допомога, протягом трьох місяців не отримано відповідного підтвердження Комісії, вони можуть передаватися за згодою благодійника іншим юридичним особам - набувачам благодійної допомоги для наступного їх розподілу. Рішення про передачу такої гуманітарної допомоги приймається Комісією, про що повідомляються митні органи.
6. На територію України дозволяється ввезення лише таких товарів гуманітарної допомоги, які за своїми технічними, фармакологічними, санітарно-гігієнічними, фітосанітарними, ветеринарними та екологічними характеристиками відповідають вимогам нормативних документів України.
За відсутності документів, що підтверджують цю відповідність, застосовуються міжнародні стандарти та вимоги або стандарти та вимоги, які діють у державі, звідки надходить благодійна допомога, та які визнаються міжнародними договорами України.
Юридична особа - набувач благодійної допомоги несе відповідальність за якість та безпеку товарів, отриманих як гуманітарна допомога, що ввозяться на територію України. Документами, що підтверджують якість та безпеку таких товарів, є:
висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи;
ветеринарний дозвіл - для харчових продуктів тваринного походження;
карантинний дозвіл - для продукції рослинного походження.
(Абзац сьомий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 1778 від 12.11.98)
Для товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, обов'язкова наявність сертифіката відповідності.
7. Товари, що ввозяться в Україну як гуманітарна допомога, підлягають обов'язковому безкоштовному декларуванню митним органам України з обов'язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях штампу "Благодійна допомога. Продаж заборонено".
8. Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленими Держкомстатом формами, яку надсилають відповідній комісії з питань координації приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях та органам державної податкової служби.
Для бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, юридичні особи - набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією про його використання, що діють в Україні.
Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, запроваджують відповідні рахунки.
Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:
у бухгалтерському балансі - окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;
у звіті про прибутки та збитки - окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.
У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов'язаної з благодійною допомогою.
9. Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням - місцеві органи виконавчої влади та органи державної податкової служби.

ПОРЯДОК
ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ПЕРЕДАЧІ
ОБ'ЄКТІВ З КОМУНАЛЬНОЇ У ДЕРЖАВНУ ВЛАСНІСТЬ ТА УТВОРЕННЯ І РОБОТИ КОМІСІЇ З ПИТАНЬ ПЕРЕДАЧІ
ОБ'ЄКТІВ У ДЕРЖАВНУ ВЛАСНІСТЬ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
№ 1482 від 21.09.98 р.
(Витяг)

1. Цей Порядок визначає основні вимоги до подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність, а також утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" .
2. Ініціатива щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність може виходити від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, об'єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності (далі - органів, уповноважених управляти державним майном), Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), органів місцевого самоврядування.
3. Передача об'єктів з комунальної у державну власність здійснюється за рішенням:
сільських, селищних, міських рад - щодо об'єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад;
районних, обласних рад - щодо об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.
Передача об'єктів з комунальної у державну власність здійснюється за наявності згоди на передачу:
а) Кабінету Міністрів України щодо:
цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі - підприємства). Згода на передачу структурних підрозділів дається після їх виділення в установленому порядку в цілісні майнові комплекси на підставі розподільного балансу;
нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об'єктів незавершеного будівництва, а також нежитлових приміщень після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі складання в установленому порядку розподільного балансу за умови обов'язкового наступного укладення з іншими балансоутримувачами будинку, в якому розташовані ці приміщення, угоди про спільне користування та утримання будинку і прибудинкової території);
б) органів, уповноважених управляти державним майном, - щодо іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого майна).
4. Ініціатор передачі об'єктів з комунальної у державну власність погоджує пропозиції щодо їх передачі з:
відповідним органом місцевого самоврядування;
органом, уповноваженим управляти державним майном, або самоврядною організацією, яким передається майно;
орендодавцями - у разі передачі орендованого майна;
трудовим колективом підприємства - у разі передачі майна, закріпленого за цим підприємством, об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цього підприємства. Згода трудового колективу підприємства подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників).
У разі недосягнення згоди між сторонами, що передають і приймають об'єкти передачі, або з іншими сторонами, що погоджують передачу об'єкта, спільним рішенням цих сторін за участю ініціатора передачі може створюватися тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов запропонованої передачі. Якщо виконання зазначених додаткових умов передачі залежить від органу, не задіяного раніше у процесі передачі, ініціатор передачі погоджує додаткові умови з цим органом.
5. Якщо передача об'єктів з комунальної у державну власність здійснюється за згодою Кабінету Міністрів України, пропозиції щодо передачі зазначених об'єктів, погоджені відповідно до вимог пункту 4 цього Порядку, подаються ініціатором цієї передачі до Мінекономіки.
У пропозиціях зазначається:
у разі передачі підприємства - його найменування, юридична адреса, найменування органу місцевого самоврядування, який здійснює управління майном підприємства, стан приватизації (корпоратизації) підприємства;
у разі передачі закріпленого за підприємством майна - назва майна, його місцезнаходження, найменування підприємства-балансоутримувача, його місцезнаходження, найменування органу місцевого самоврядування, який здійснює управління майном підприємства;
Мінекономіки на підставі пропозицій, внесених з дотриманням вимог цього Порядку, готує і у місячний термін подає за погодженням з Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України.
У разі подання пропозицій, що не відповідають зазначеним вимогам, Мінекономіки у двотижневий термін повідомляє про це ініціатора передачі.
6. Якщо передача здійснюється за згодою органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, пропозиції щодо передачі погоджуються ініціатором такої передачі відповідно до пункту 4 цього Порядку, а також з Мінфіном та Фондом державного майна.
У пропозиціях зазначається: назва майна, його місцезнаходження, найменування та місцезнаходження підприєм-ства-балансоутримувача, найменування органу місцевого самоврядування, який здійснює управління майном підприємства.
Ініціатор такої передачі подає Мінекономіки пропозиції з оригіналами документів про погодження. Мінекономіки на підставі узгоджених пропозицій, внесених із дотриманням вимог цього Порядку, надсилає у двотижневий термін ініціатору передачі свої висновки. Рішення про таку передачу приймається після отримання згоди Мінекономіки.
7. Передача об'єктів з комунальної у державну власність здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять:
представники виконавчого органу відповідної ради, місцевого органу виконавчої влади та органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, яким передається об'єкт, а також фінансового органу, підприємства, трудового колективу підприємства, майно якого підлягає передачі, - у разі передачі підприємств та нерухомого майна;
представники виконавчого органу відповідної ради та органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, яким передається об'єкт, а також підприємства, трудового колективу підприємства, майно якого підлягає передачі, - у разі передачі окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого).
У разі передачі орендованого майна до складу комісії з питань передачі об'єктів включаються також представники орендодавця і орендаря.
До роботи комісії можуть залучатися експерти, радники з правом дорадчого голосу.
8. Комісію з питань передачі об'єктів створює та призначає її голову орган, уповноважений управляти державним майном, або самоврядна організація, які приймають об'єкти.
Комісію очолює:
заступник керівника органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації - якщо передача об'єктів у державну власність здійснюється за згодою Кабінету Міністрів України;
керівник структурного підрозділу органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації - якщо передача об'єктів у державну власність здійснюється за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації.
Орган, який створює комісію з питань передачі об'єктів, у триденний термін з дня отримання рішення про передачу об'єктів з комунальної у державну власність повідомляє відповідні підприємства, установи і організації про визначення кандидатур до складу комісії.
Відповідні підприємства, установи і організації зобов'язані в п'ятиденний термін з дня отримання повідомлення делегувати до складу комісії своїх представників. Якщо у зазначений термін вони не делегували своїх представників, орган, який створює комісію, має право затвердити склад комісії без цих представників. При цьому участь представників від сторін, що приймають і передають об'єкт, обов'язкова.
Голова комісії організовує роботу з передачі об'єкта у державну власність таким чином, щоб завершити приймання-передачу в місячний термін з дня прийняття рішення про передачу.
Комісія з питань передачі об'єктів визначає технічний стан об'єкта передачі та на підставі обстеження, а у разі потреби і висновків експерта, встановлює відповідність його фізичного зносу даним бухгалтерського обліку. Якщо об'єкт передачі відповідно до висновків комісії визнано таким, що потребує ремонту, орган, який створив комісію, приймає рішення про джерела фінансування і термін виконання робіт, у тому числі із залученням в установленому порядку коштів підприємства, установи чи організації, яка передає цей об'єкт.
9. Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою та членами комісії і затверджується органом, який утворив комісію.
Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
До акта приймання-передачі підприємства додаються:
нотаріально засвідчені копії статуту підприємства (положення) і свідоцтва про його державну реєстрацію;
контракт з керівником підприємства;
договір оренди цілісного майнового комплексу;
договори найму (оренди) нежитлових приміщень;
бухгалтерський баланс (кошторис доходів і витрат), складений на останню звітну дату, з відміткою органу державної податкової служби про його прийняття.
До акта приймання-передачі нерухомого та окремого індивідуально визначеного майна додаються:
виписка з бухгалтерського балансу, складеного на останню звітну дату, про вартість об'єкта передачі;
проектно-кошторисна документація - у разі передачі об'єктів незавершеного будівництва;
договори найму (оренди) нежитлових приміщень.
10. Об'єкти соціальної сфери передаються разом з майном підприємств, які їх обслуговували, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, зовнішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а також будівлями, призначеними для їх обслуговування (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення, обладнання тощо) в частині, що визначається комісією з питань передачі об'єктів, яка здійснює передачу.
11. Органи, до сфери управління яких передано майно, в двотижневий термін з дня затвердження акта приймання-передачі зобов'язані повідомити про таку передачу органи державної статистики та державної податкової служби, фінансові органи, а стосовно об'єктів, передача яких провадилася за згодою Кабінету Міністрів України, також Мінекономіки та своїм наказом закріпити нерухоме та окреме індивідуально визначене майно за відповідним підприємством (організацією) на праві повного господарського відання (оперативного управління).


ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ ТА ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ У РАЗІ ПЕРЕМІЩЕННЯ ЇХ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
№ 1598 від 05.10.98 р.

Митна вартість товарів заявляється митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України. ( Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1537 від 12.10.2000 )
2. У разі коли митному органу надаються документальні підтвердження ціни (рахунки-фактури (інвойси), рахунки-проформи) і зазначені в них відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності, митна вартість товарів визначається на підставі поданих документів.
Під час визначення митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі), і фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи) - залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року) :
а) на навантаження, розвантаження, перевантаження, страхування та транспортування до пункту перетинання митного кордону України;
б) комісійні та брокерські;
в) плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів, що повинна бути внесена імпортером (експортером) прямо чи опосередковано як умова ввезення (вивезення).
Форма подання відомостей та інших матеріалів щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів визначається Держмитслужбою. (Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1537 від 12.10.2000)
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, визначається на підставі документів (товарні чеки, ярлики, договори дарування тощо), які підтверджують ціну придбання цих товарів та які можна ідентифікувати з наявним товаром, якщо зазначені в цих документах відомості не викликають сумніву щодо їх достовірності. (Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1537 від 12.10.2000)
3. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів та/або у разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості товарів, що міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби, митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цих товарів, з урахуванням таких вимог: (Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ № 1537 від 12.10.2000)
а) ідентичними вважаються товари, які мають однакові ознаки з товарами, що підлягають оцінці, в тому числі:
призначення та характеристики;
якість, наявність одного й того ж товарного знака та репутація на ринку;
країна походження;
виробник;
б) незначні відмінності в зовнішньому вигляді не можуть бути підставою для відмови в розгляді товарів як ідентичних, якщо за іншими ознаками такі товари відповідають вимогам цього пункту.
За наявності одного і того ж товарного знака товари, виготовлені різними виробниками, можуть вважатися ідентичними, якщо у декларанта та в органі митної служби відсутні відомості про ідентичні товари, виготовлені виробником, товари якого підлягають оцінці;
в) якщо ідентичні товари ввозилися в іншій кількості або на інших умовах поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року), ніж товари, митна вартість яких визначається, проводиться відповідне коригування їх ціни з урахуванням цих розбіжностей.
4. У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів та у разі відсутності інформації щодо цін на ідентичні товари митна вартість визначається на підставі цін на подібні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цих товарів, з урахуванням таких вимог: (Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови КМ № 1537 від 12.10.2000)
а) подібними вважаються товари, які не є ідентичними, але мають подібні характеристики і складаються з подібних компонентів, що дає змогу використовувати їх з тією ж метою, що й товари, які підлягають оцінці, та бути комерційно взаємозамінними.
Для визначення подібності товарів враховуються:
призначення та характеристики;
якість, наявність товарного знака та репутація на ринку;
б) якщо подібні товари ввозилися в іншій кількості або на інших умовах поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (у редакції 1990 року), ніж товари, митна вартість яких визначається, проводиться відповідне коригування їх ціни з урахуванням цих розбіжностей.
5. Інформація про ціни на ідентичні й подібні товари у провідних країнах-експортерах, яка формується на основі даних митних документів, відомостей з прайс-листів, каталогів торговельних фірм та інших довідників, міститься в базі даних цінової інформації Держмитслужби.
(Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 1537 від 12.10.2000)
7. Визначення митної вартості повинно бути здійснене митним органом у термін, що не перевищує 15 робочих днів. У виняткових випадках цей термін може бути збільшений за рішенням керівника митного органу.
Збільшення терміну визначення митної вартості не є для імпортера фактичною відстрочкою всіх необхідних платежів за митне оформлення товарів та інших предметів.
На письмовий запит декларанта митний орган зобов'язаний у тижневий термін надати роз'яснення причин, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути прийнята для митного оформлення.
Відповідальність за прийняття рішення щодо митної вартості товарів несе посадова особа митного органу, до компетенції якої належить визначення цієї вартості.
(Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 1537 від 12.10.2000)

ПРО ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ, РОЗГЛЯДУ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИКОНАННЯ КОШТОРИСІВ ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ
Постанова Кабінету Міністрів України
№ 17 від 09.01.2000 р.
(Витяг)
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 січня 2000 р. № 17
Порядок
складання, розгляду, затвердження та основні вимоги
щодо виконання кошторисів доходів і видатків
бюджетних установ та організацій
Загальні положення
1. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації (далі - кошторис) є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Бюджетне призначення - це повноваження, яке надано головному розпоряднику коштів бюджету Законом України про державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Мінфіну, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.
Кошторис має дві складові:
загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією (далі установа) основних функцій;
спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.
Форма кошторису затверджується Мінфіном України.
5. Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.
Установи мають право брати зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі і в межах, установлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань.
Зобов'язання - це будь-яке, здійснене відповідно до бюджетного асигнування, розміщення замовлення, укладення контракту (угоди), придбання товару, послуга чи інші ідентичні операції протягом бюджетного року, згідно з якими необхідно буде здійснити платежі з бюджету протягом цього ж бюджетного року або в майбутньому. (Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
6. Розпорядники бюджетних коштів (далі - розпорядники) - бюджетні установи та організації в особі їх керівників, уповноважені на одержання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. (Абзац перший пункту 6 в редакції Постанови КМ № 222 від 07.03.2001)
За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на головних розпорядників коштів бюджету та розпорядників коштів бюджету нижчого рівня.
14. Проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки, або на решту періоду року з часу утворення установи. В останньому випадку кошториси складаються і затверджуються для кожної установи окремо у загальному порядку. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
15. У дохідній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги надходжень, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів. (Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
16. У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не плануються.
17. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік.
За основу цих розрахунків беруться такі показники:
обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень та вартість обладнання, іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства;
прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету.
На підставі перелічених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначаються доходи планового періоду, обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує планованому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному у розрахунку, і повною мірою відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.
18. У процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування спеціальних коштів та інших власних надходжень установ здійснюється за правилами, визначеними для цих категорій чинним законодавством. (Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
19. Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання (за видами).
Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться в межах надходжень, запланованих на цю мету в даному фонді.
Відповідальність за допущення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась. (Пункт 19 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
20. Під час визначення обсягів видатків розпорядникам нижчого рівня головні розпорядники, розпорядники вищого рівня повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.
Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи. При визначенні видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності цієї установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.
При цьому видатки на заробітну плату за рахунок спеціальних коштів обчислюються залежно від обсягу діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів, із застосуванням норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
Мінфін України має право визначати на кожний рік порядок врахування обсягів заборгованості у кошторисах установ.
21. До кошторисів на централізовані заходи, що здійснюються головними розпорядниками, включаються асигнування тільки в тих випадках, коли проведення таких заходів за рахунок бюджету дозволено законодавством.
Асигнування на реалізацію окремих програм (заходів) включаються до кошторисів згідно із затвердженими програмами (заходами).
23. Видатки спеціального фонду за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за визначеною метою, на погашення заборгованості установи та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки планується провадити за рахунок надходжень із спеціального фонду, вони передбачаються в кошторисі за спеціальним фондом. (Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
25. Після затвердження відповідних бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів.

Порядок розгляду і затвердження кошторисів
26. У тижневий термін після опублікування Закону України про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки.
Згідно із зазначеними лімітними довідками головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють розпорядникам нижчого рівня річні обсяги бюджетних асигнувань, проводять помісячний розподіл асигнувань із загального фонду та доводять до них відповідні лімітні довідки.
27. Лімітна довідка про бюджетні асигнування (далі - лімітна довідка) - це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі відповідних нормативів, видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.
Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном України.
28. Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань і подають зазначені документи розпорядникам вищого рівня для уточнення проектів зведених кошторисів та складання проектів зведених планів асигнувань. (Абзац перший пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
Розпорядники згідно з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками, приводять у відповідність ними свої витрати. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.
Типова форма штатного розпису установи затверджується Мінфіном України. У разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінфіном України можуть встановлювати форму штатного розпису для відповідної галузі. (Абзац третій пункту 28 в редакції Постанови КМ № 222 від 07.03.2001)
36. Кошториси і плани асигнувань на проведення централізованих заходів затверджуються окремо за кожним заходом керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад, за планами яких виконуватимуться зазначені заходи. Такі кошториси та плани асигнувань можуть бути затверджені на загальний обсяг видатків.
Для здійснення кожного конкретного заходу не пізніше ніж за місяць складається окремий кошторис на підставі календарних планів.
37. Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами року в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.
38. Кошториси і плани асигнувань підписуються керівником та головним (старшим) бухгалтером установи (централізованої бухгалтерії).
Затвердження кошторисів, планів асигнувань та штатних розписів установ скріплюється гербовою печаткою і підписом керівників установ, уповноважених затверджувати такі документи, із зазначенням дати.
Одночасно з кошторисом на затвердження подається план асигнувань та штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які утримуються за рахунок власних надходжень. Зазначені документи затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається в установі, яка їх затвердила.

Основні вимоги щодо виконання кошторису
44. У разі коли розпис бюджету на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період наступного року, який виконується за правилами, визначеними Державним казначейством для виконання розпису бюджету. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові кошториси, які затверджуються їх керівниками. При цьому зведені тимчасові кошториси не складаються. (Абзац перший пункту 44 в редакції Постанови КМ № 222 від 07.03.2001)
Під час складання річного розпису призначень бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету та кошторисів і планів асигнувань установ на наступний рік ураховуються видатки, проведені згідно з тимчасовим розписом бюджету та тимчасовими кошторисами.
У разі скорочення (обмеження) асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу зобов'язань, які перевищують розмір уточнених асигнувань.
46. Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться у разі:
необхідності перерозподілу видатків за економічною класифікацією та функціональною класифікацією за поданням головного розпорядника коштів; (Абзац другий пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
прийняття нормативного акта щодо передачі повноважень та бюджетних асигнувань від одного розпорядника іншому;
прийняття рішення щодо розподілу централізованих бюджетних асигнувань між розпорядниками; (Абзац четвертий пункту 46 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду над урахованими у бюджеті на відповідний рік;
прийняття рішення щодо скорочення (обмеження) видатків загального фонду бюджету в цілому на рік.
У разі внесення змін до кошторисів та планів асигнувань обов'язково складаються відповідні довідки, які затверджуються і виконуються у тому ж порядку, що й кошториси та плани асигнувань.
(Абзац сьомий пункту 46 в редакції Постанови КМ № 222 від 07.03.2001)
У разі внесення установою змін до спеціального фонду кошторису довідка затверджується керівником установи, яка затвердила кошторис.
Форма довідки затверджується Мінфіном України.
При цьому перезатвердження кошторисів та планів асигнувань не здійснюється. (Пункт 46 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
Зміни до штатних розписів вносяться у порядку, встановленому для їх затвердження. (Пункт 46 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)
46-1. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення в будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам. (Порядок доповнено пунктом 46-1 згідно з Постановою КМ № 222 від 07.03.2001)


ПРО ПРОВЕДЕННЯ ВЗАЄМОРОЗРАХУНКІВ ЗА ОХОРОНУ МІЖ БЮДЖЕТНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА ПІДРОЗДІЛАМИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Постанова Кабінету Міністрів України
№ 115 від 24.01.2000 р.

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Дозволити Міністерству фінансів проводити фінансування головних розпорядників бюджетних коштів казначейськими векселями для розрахунків з підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх прав у межах встановлених лімітів та приймати ці векселі в рахунок погашення поточної заборгованості підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ з платежів до державного бюджету.
Міністерству фінансів і Державній податковій адміністрації забезпечити проведення відповідних взаєморозрахунків.

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ ПОДАННЯ
ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Постанова Кабінету Міністрів України
№ 419 від 28.02.2000 р.
(Витяг)

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
. № 419 від 28.02. 2000 р.
ПОРЯДОК
подання фінансової звітності
(Витяг)
1. Дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
2. Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики, та щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, - органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, відповідно фінансовим відділам райдержадміністрацій, міськвиконкомів та фінансовим управлінням обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій.
3. Терміни подання підприємствами фінансової звітності в межах, визначених пунктами 5-11 цього Порядку, встановлює міністерство або інший орган виконавчої влади, до сфери управління якого належать підприємства, або органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління майном підприємств комунальної власності.
4. Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою - дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.
5. Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.
6. Місячний звіт про використання бюджетних асигнувань подається підприємствами не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, квартальний - не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річний - не пізніше 22 січня наступного за звітним року.
Установи та організації, основна діяльність яких фінансується за рахунок бюджету та які перебувають на казначейському обслуговуванні кошторисів, подають погоджену з органами Державного казначейства фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать.
10. У разі коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.
12. Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства.
Проведення інвентаризації також обов'язкове у разі:
передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство;
зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
встановлення фактів крадіжок або зловживань, зіпсуття цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів;
пожежі, стихійного лиха або техногенної аварії;
ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Порядок проведення інвентаризації та врегулювання розбіжностей щодо фактичної наявності активів та зобов'язань з даними бухгалтерського обліку визначається Мінфіном.

ПОРЯДОК СПИСАННЯ ТОВАРІВ (ПРЕДМЕТІВ) ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ,
ЯКІ МАЮТЬ ПЕВНИЙ ТЕРМІН ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
№ 514 від 16.03.2000 р.

1. Цей Порядок визначає правила списання товарів (предметів) гуманітарної допомоги, які належать до основних засобів та мають певний термін експлуатації (далі - основні засоби).
2. Термін експлуатації отриманих підприємством, установою або організацією основних засобів не може бути меншим, ніж термін експлуатації аналогічних предметів за нормами зносу, встановленими у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів на кінець звітного року відповідно до інструкції з обліку основних засобів бюджетних установ, затвердженої Державним казначейством, Мінекономіки та Держкомстатом.
3. Непридатні для подальшої експлуатації основні засоби можуть бути списані:
у разі закінчення терміну їх експлуатації - відповідно до інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженої Державним казначейством та Мінекономіки;
у разі виникнення потреби у їх списанні до закінчення терміну експлуатації оформляється акт про непридатність їх до подальшої експлуатації, який затверджується керівником підприємства, установи, організації та подається відповідній комісії з питань гуманітарної допомоги для отримання дозволу на дострокове списання.
Питання про надання дозволу на дострокове списання основних засобів розглядається на засіданні комісії з питань гуманітарної допомоги та приймається відповідне рішення, про яке повідомляється підприємство, установа, організація.
4. Розбирання та демонтаж основних засобів до прийняття у встановленому порядку рішення про їх списання не допускається.


ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ У ВИГЛЯДІ КОШТІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ З РАХУНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ ОТРИМУВАЧІВ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 542 від 22.03.2000 р.

1. Цей Порядок визначає основні вимоги до використання гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги в межах цілей, визначених іноземним донором.
2. У цьому Порядку поняття "гуманітарна допомога", "іноземні донори", "отримувачі гуманітарної допомоги", "набувачі гуманітарної допомоги" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про гуманітарну допомогу".
3. Іноземна валюта, яка надійшла як гуманітарна допомога на рахунок в іноземній валюті отримувача, використовується ним виключно на цілі, визначені іноземним донором, для:
розрахунків з резидентами та нерезидентами за придбання товарів (виконання робіт, отримання послуг) відповідно до законодавства;
продажу на міжбанківському валютному ринку з метою подальших розрахунків з резидентами за придбання товарів (виконання робіт, отримання послуг);
перерахування коштів на власні рахунки в іноземній валюті набувачів гуманітарної допомоги, відкриті в уповноважених банках України.
4. Для перерахування коштів в іноземній валюті з рахунка отримувача у разі розрахунків з нерезидентами за придбання товарів (виконання робіт, отримання послуг) отримувач повинен подати банківській установі, у якій відкрито зазначений рахунок, такі документи:
доручення на перерахування коштів, у якому вказано напрям використання гуманітарної допомоги в межах цілей, визначених іноземним донором;
контракт (договір), на виконання зобов'язань якого потрібні валютні кошти.
5. Для здійснення розрахунків з резидентами за придбання товарів (виконання робіт, отримання послуг) отримувачем подається доручення на продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України з наступним зарахуванням сум у гривнях на поточний рахунок отримувача.
Для перерахування коштів у гривнях з поточного рахунка отримувача необхідно подати банківській установі, в якій відкрито зазначений рахунок, такі документи:
доручення на перерахування коштів, у якому вказується напрям використання гуманітарної допомоги в межах цілей, визначених іноземним донором;
контракт (договір), на виконання зобов'язань якого потрібні кошти.
6. Для перерахування коштів з рахунка в іноземній валюті отримувача на власний рахунок в іноземній валюті набувача отримувач подає банківській установі доручення на перерахування коштів на власний рахунок набувача в іноземній валюті, відкритий в уповноваженому банку України. У дорученні має бути вказаний напрям використання гуманітарної допомоги в межах цілей, визначених іноземним донором.
7. Отримувач після повного використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти зобов'язаний протягом п'яти робочих днів подати Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України та органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням звіт про цільове використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти.
Отримувач щомісяця до 5 числа місяця, що настає за звітним, подає Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти до повного використання всієї суми отриманої гуманітарної допомоги.
Порядок подання звітів встановлюється Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України.
8. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку здійснюється Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, Державною податковою адміністрацією та Національним банком у межах їх компетенції.

ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ОТРИМУВАЧІВ
ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 543 від 22.03.2000 р.

1. Реєстрація отримувачів гуманітарної допомоги проводиться шляхом включення їх до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.
Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги - це система збору, накопичення та обробки даних про юридичних осіб, які є отримувачами гуманітарної допомоги.
Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги веде Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України.
2. Реєстрації підлягають юридичні особи, зазначені у пунктах "а", "б", "в", "г" абзацу п'ятого статті 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" .
Рішення про реєстрацію отримувачів гуманітарної допомоги приймає Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України.
У разі надання комісіям з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях тимчасових надзвичайних повноважень, передбачених частиною четвертою статті 5 Закону України "Про гуманітарну допомогу", рішення про реєстрацію отримувачів гуманітарної допомоги приймають зазначені комісії.
3. Для реєстрації юридична особа подає відповідній комісії:
1) заяву про реєстрацію;
2) приблизний перелік набувачів гуманітарної допомоги - юридичних осіб та/або інформацію про орієнтовну кількість населення, що потребує допомоги;
3) документи, необхідні для визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою;
4) довідку про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
5) свідоцтво про державну реєстрацію та нотаріально засвідчений примірник установчих документів, якщо юридична особа підлягає державній реєстрації;
6) рішення про створення юридичної особи та положення (статут) про неї, якщо юридична особа не підлягає державній реєстрації.
4. За наявності всіх документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, відповідна комісія на черговому засіданні або позачергово приймає рішення про реєстрацію отримувача гуманітарної допомоги або про відмову в реєстрації. Рішення про відмову в реєстрації має бути вмотивованим.
Рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України надсилається комісіям з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях, Держмитслужбі, Державній податковій адміністрації, Національному банку та отримувачу гуманітарної допомоги.
Рішення комісій з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських держадміністраціях надсилаються відповідній митниці для проведення митного оформлення вантажів і Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України для внесення доповнень до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги. Цій Комісії надсилаються також документи, зазначені у підпунктах 1, 2, 4, 5 і 6 пункту 3 цього Порядку.
5. До Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги заносяться ідентифікаційний код отримувача гуманітарної допомоги, дані про його місцезнаходження, найменування, прізвище та ініціали керівника, номери телефонів, орієнтовна кількість населення, що потребує допомоги.
У разі внесення змін до документів, зазначених у підпунктах 2, 4, 5 і 6 пункту 3 цього Порядку, отримувачі гуманітарної допомоги зобов'язані у п'ятиденний термін повідомити про це Комісію з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України для внесення відповідних змін до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.
6. Рішення про виключення отримувача гуманітарної допомоги з Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги приймається Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України у разі:
документального підтвердження порушення отримувачем гуманітарної допомоги законодавства про гуманітарну допомогу;
ліквідації юридичної особи - отримувача гуманітарної допомоги;
подання отримувачем гуманітарної допомоги заяви про виключення його з Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.
Рішення про повторне включення юридичної особи до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги може бути прийняте не раніше ніж через шість місяців після прийняття рішення про виключення.
7. Користувачами даних Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги можуть бути державні органи та органи місцевого самоврядування.
Користування даними Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги є безоплатним.

ПРО ПОРЯДОК
МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ
ВАНТАЖІВ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
Постанова Кабінету Міністрів України № 544 від 22.03.2000 р.
(Витяг)

Відповідно до статей 8, 9 Закону України "Про гуманітарну допомогу" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги (додається).
2. Установити, що гуманітарні вантажі (товари) до митного оформлення можуть перебувати під митним контролем без справляння митних зборів 90 діб з моменту переміщення їх через митний кордон України.
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 березня 2000 р. № 544

ПОРЯДОК
МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ВАНТАЖІВ
ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення митного оформлення вантажів (товарів), що ввозяться (пересилаються) на митну територію України як гуманітарна допомога (далі - гуманітарний товар).
2. Гуманітарний товар переміщується через митний кордон без попереднього декларування за умови наявності його одержувача у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.
3. Митне оформлення гуманітарного товару здійснюється митницею за місцем знаходження його отримувача тільки після проведення відповідного санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю. До отримання відповідних дозволів контролюючих органів гуманітарний товар передається на зберігання під митним контролем отримувачу гуманітарної допомоги.
4. Декларування товарів здійснюється відповідно до Інструкції про першочергове безкоштовне спрощене декларування гуманітарної допомоги, затвердженої Держмитслужбою, отримувачем гуманітарної допомоги самостійно або за його бажанням допущеним митницею відповідним підприємством.
5. У разі коли отримувач гуманітарної допомоги не може самостійно здійснити декларування товарів, він письмово звертається до митниці за місцем його знаходження. До звернення додаються всі документи на товари, включаючи документ контролю за доставкою вантажу до митниці призначення та акт огляду вантажу, оформлений у пункті пропуску через державний кордон України.
Службова особа митниці терміново розглядає звернення, визначає підприємство, яке здійснюватиме декларування товарів, відповідно до затвердженого митницею графіка безкоштовного декларування гуманітарних вантажів підприємствами та оформляє заявку на проведення декларування товарів у двох примірниках, один з яких залишається в митниці. Заявка реєструється в окремому журналі.
Форми заявки та журналу реєстрації заявок визначаються митницею.
6. Заявка є підставою для укладення з цим підприємством договору на проведення декларування товарів.
Форма договору затверджується митницею.
7. Вантажні митні декларації без позначення (клейма) "Гуманітарна допомога. Продаж заборонено" для оформлення не приймаються. Результати митного оформлення завіряються печаткою інспектора митниці, яка проставляється на товаросупровідних документах і вантажних митних деклараціях.
8. Митне оформлення гуманітарного товару здійснюється митницею без сплати митних зборів за наявності рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про визнання цих товарів гуманітарною допомогою або рішення зазначеної Комісії про підтвердження інформації регіональних комісій про визнання товарів гуманітарною допомогою.


ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ БЛАГОДІЙНИХ (ДОБРОВІЛЬНИХ) ВНЕСКІВ І ПОЖЕРТВ ВІД ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ БЮДЖЕТНИМИ УСТАНОВАМИ І ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ, ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, КУЛЬТУРИ, НАУКИ, СПОРТУ ТА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДЛЯ ПОТРЕБ ЇХ ФІНАНСУВАННЯ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1222 від
04.08.2000 р.

1. Цей Порядок визначає вимоги до отримання, використання та обліку благодійних (добровільних) внесків і пожертв (далі - благодійні внески) від юридичних та фізичних осіб - резидентів і нерезидентів (далі - благодійники) безпосередньо бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання (далі - набувачі).
2. Благодійні внески можуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи, закладу - набувачів відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи, закладу.
Кошти благодійних внесків не можуть спрямовуватися на виплату заробітної плати працівникам установ і закладів освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання.
3. Благодійні внески не можуть заміняти плату за надання установами і закладами платних послуг за переліками, визначеними в установленому порядку.
4. Благодійні внески у грошовій формі зараховуються на рахунок "Суми за дорученням". Облік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, ведеться згідно з Порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1295 "Про затвердження Порядку розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт" .
Після надходження благодійного внеску набувач вносить зміни до спеціального фонду кошторису за напрямами видатків, що визначаються відповідно до пункту 2 Порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2000 р. № 17 "Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій".
5. Бухгалтерський облік благодійних внесків ведеться відповідно до Порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги, затвердженому наказом Головного управління Державного казначейства від 10 грудня 1999 р. № 113 .

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТАТТІ 10 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ПОСЛУГ"
Постанова Кабінету Міністрів України № 1336 від 23.08.2000 р.
(Витяг)

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - перелік), що додається.
2. Установити граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у переліку (крім абзаців другого та третього пункту 1), 200 тис. гривень.
3. Ця постанова набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" .

Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 серпня 2000 р. № 1336

ПЕРЕЛІК ОКРЕМИХ ФОРМ ТА УМОВ ПРОВЕДЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ
ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ПОСЛУГ, ЯКИМ
ДОЗВОЛЕНО ПРОВОДИТИ РОЗРАХУНКОВІ ОПЕРАЦІЇ БЕЗ
ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ РОЗРАХУНКОВИХ КНИЖОК ТА КНИГ ОБЛІКУ
РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ
(Витяг)

13. Надання послуг бібліотеками.

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕРЕЛІКУ БІБЛІОТЕК,
ДО ЯКИХ НАДСИЛАЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ У РАМКАХ МІЖНАРОДНОГО ДОКУМЕНТООБМІНУ, ЩО ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ВІД СПЛАТИ МИТА
Постанова Кабінету Міністрів України № 1364 від 31.08.2000 р.


Відповідно до Закону України від 16 березня 2000 р. № 1562-III "Про внесення зміни до Закону України "Про Єдиний митний тариф" та з метою сприяння міжнародному обміну документами наукового, освітнього, культурного та інформаційного значення Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
Затвердити перелік бібліотек, до яких надсилаються документи у рамках міжнародного документообміну, що звільняються від сплати мита (додається).
Міністерству культури і мистецтв, Міністерству освіти і науки, Міністерству охорони здоров'я, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, Національній академії наук, Українській академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Українському товариству сліпих забезпечити організацію, координацію та контроль за здійсненням міжнародного документообміну в зазначених бібліотеках.


Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 31 серпня 2000 р. № 1364

ПЕРЕЛІК
БІБЛІОТЕК, ДО ЯКИХ НАДСИЛАЮТЬСЯ ДОКУМЕНТИ МІЖНАРОДНОГО ДОКУМЕНТООБМІНУ, ЩО ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ВІД СПЛАТИ МИТА

Національна парламентська бібліотека України, м. Київ
Одеська державна наукова бібліотека імені М. Горького
Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка
Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека імені І. Франка, м. Сімферополь
Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені К.А. Тімірязєва
Волинська обласна універсальна наукова бібліотека імені О. Пчілки, м. Луцьк
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека
Донецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Н.К. Крупської
Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека
Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека, м. Ужгород
Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека імені О.М. Горького
Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. Франка
Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека імені Д.І. Чижевського
Луганська обласна універсальна наукова бібліотека імені О.М. Горького
Львівська обласна універсальна наукова бібліотека
Миколаївська обласна універсальна наукова бібліотека імені О.М. Гмирьова
Одеська обласна універсальна наукова бібліотека
Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. Котляревського
Рівненська державна обласна універсальна наукова бібліотека
Сумська обласна універсальна наукова бібліотека імені Н.К. Крупської
Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
Харківська обласна універсальна наукова бібліотека
Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені О. Гончара
Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені М. Островського
Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Т.Г. Шевченка
Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека
Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка
Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих, м. Київ
Севастопольська центральна міська бібліотека імені Л.М. Толстого
Національна академія наук
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, м. Київ
Бібліотека Інституту математики, м. Київ
Бібліотека Інституту фізіології імені О.О. Богомольця, м. Київ
Наукова бібліотека імені В.С. Стефаника, м. Львів
Бібліотека Інституту технічної механіки, м. Дніпропетровськ
Бібліотека Інституту біології південних морів імені О.О. Ковалевського,
м. Севастополь
Бібліотека Інституту металофізики імені І.М. Курдюмова, м. Київ
Бібліотека Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона, м. Київ
Бібліотека Інституту економіки промисловості, м. Донецьк
Бібліотека Фізико-хімічного інституту імені О.В. Богатського, м. Одеса
Бібліотека Фізико-технологічного інституту низьких температур імені
Б.І. Вєркіна, м. Харків
Українська академія аграрних наук
Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук, м. Київ
Наукова бібліотека Національного аграрного університету, м. Київ
Бібліотека Львівського державного аграрного університету, м. Дубляни
Бібліотека Харківського державного технічного університету сільського господарства
Бібліотека Кримського державного аграрного університету, м. Сімферополь
Академія педагогічних наук
Державна науково-педагогічна бібліотека, м. Київ
МОН
Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Державна науково-технічна бібліотека, м. Київ
Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська Академія", м. Київ
Технічна бібліотека імені Т.І. Денисенка Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут"
Бібліотека Донецького державного технічного університету
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка
Наукова бібліотека Одеського державного університету імені І.І. Мечнікова
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
Бібліотека Вінницького державного медичного університету
імені М.І. Пирогова
Наукова бібліотека Дніпропетровського державного університету
Бібліотека Житомирського інженерно-технологічного інституту
Бібліотека Запорізького державного технічного університету
Бібліотека Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу
Бібліотека Кіровоградського державного педагогічного університету
імені В. Винниченка
Бібліотека Полтавського державного технічного університету імені
Ю. Кондратюка
Бібліотека Рівненського державного технічного університету
Наукова бібліотека Таврійського національного університету
імені В.І. Вернадського, м. Сімферополь
Бібліотека Сумського державного педагогічного інституту імені А.С. Макаренка
Бібліотека Східноукраїнського державного університету, м. Луганськ
Бібліотека Тернопільської академії народного господарства
Бібліотека Українського державного морського технічного університету імені адмірала Макарова, м. Миколаїв
Науково-технічна бібліотека державного університету "Львівська політехніка"
Наукова бібліотека Ужгородського державного університету
Бібліотека Херсонського державного педагогічного університету
Бібліотека Чернігівського державного педагогічного університету
імені Т.Г. Шевченка
Наукова бібліотека Чернівецького державного університету імені Ю. Федьковича
Науково-технічна бібліотека Національної гірничої академії, м. Дніпропетровськ
Бібліотека Київського національного економічного університету
Бібліотека Національного університету фізичного виховання і спорту,
м. Київ
Бібліотека Донецького державного університету
Бібліотека Криворізького технічного університету
Науково-технічна бібліотека Українського державного лісотехнічного університету, м. Львів
Науково-технічна бібліотека Київського міжнародного університету цивільної авіації
Бібліотека Дрогобицького державного педагогічного університету імені
І. Франка
Бібліотека Харківського державного педагогічного університету
Науково-технічна бібліотека Харківського державного політехнічного університету
Науково-технічна бібліотека Одеського державного політехнічного університету
Бібліотека Полтавського державного педагогічного університету
МОЗ
Державна наукова медична бібліотека, м. Київ
Бібліотека Запорізького державного університету
Бібліотека Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського, м. Сімферополь
Наукова бібліотека Львівського державного медичного університету
Бібліотека Одеського державного медичного університету
Бібліотека Харківського державного медичного університету
Українське товариство сліпих
Центральна бібліотека імені М. Островського Українського товариства сліпих, м. Київ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЩОДО ФУНКЦІОНУВАННЯ
СИСТЕМИ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
Постанова Кабінету Міністрів України
№ 1469 від 27.09.2000 р.

З метою забезпечення реалізації Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Покласти на Міністерство економіки функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, передбачені статтею 3 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
2. Установити, що у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тис. євро (для робіт - 100 тис. євро), замовник під час оплати за договорами на їх закупівлю, укладеними з постачальниками (виконавцями), повинен пред'являти звіт про результати здійснення процедури закупівлі, а у разі застосування процедур торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів, якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тис. євро, та процедури закупівлі в одного виконавця - разом із звітом про результати здійснення процедури закупівлі лист погодження зазначених процедур Міністерством економіки.
10. Ліквідувати Міжвідомчу комісію з питань регулювання закупівлі товарів (робіт, послуг) для державних потреб, утворену постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1996 р. № 611 .
11. Внести зміни та доповнення до деяких постанов Кабінету Міністрів України (додаються).
12. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
13. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність з цією постановою.
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 вересня 2000 р. № 1469
Зміни та доповнення,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
(Витяг)
1. Абзац шостий пункту 3 Положення про державну наукову і науково-технічну програму, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1995 р. № 796 (ЗП України, 1996 р., № 2, ст. 60), після слів "на конкурсних засадах" доповнити словами "відповідно до законодавства".
2. У постанові Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 266 "Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням" (ЗП України, 1996 р., № 8, ст. 239):
а) у пункті 6 постанови слова "Уряду Автономної Республіки Крим" замінити словами "Раді міністрів Автономної Республіки Крим";
б) у Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженому зазначеною постановою:
слово "Мінстат" у всіх відмінках замінити словом "Держкомстат" у відповідному відмінку;
пункт 2 викласти у такій редакції:
"2. Верховна Рада України та інші центральні органи державної влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні підприємства, установи та організації, визначені Законом України про Державний бюджет України, а також державні організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення, - потенційні державні замовники до 15 липня поточного року подають Мінекономіки заявки на включення до проекту державних замовлень на поставку продукції".
3. В абзаці четвертому пункту 1 частини 7 розділу VI "Зовнішньоекономічні зв'язки та підтримка вітчизняного товаровиробника" Концепції державної промислової політики України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. № 272 , слова "проведення тендерів (міжнародних торгів) у разі здійснення імпортних закупівель за рахунок бюджетних коштів" виключити.
5. Пункт 6 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 р. № 1129 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 41, с. 60), викласти у такій редакції:
"6. Постачальники матеріальних цінностей до державного резерву визначаються уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади, що здійснює управління державним матеріальним резервом, на конкурсних засадах згідно із законодавством".
(Пункт 6 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 200 від 01.03.2001)
8. Пункт 18 розділу 5 "Виконання Національної програми інформатизації" Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. № 1352 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 35, ст. 1308), викласти у такій редакції:
"18. Проект, який передбачає закупівлю програмних і технічних засобів інформатизації за державні кошти, здійснюється на конкурсних засадах відповідно до законодавства".
9. У пункті 8 Порядку локалізації програмних продуктів (програмних засобів) для виконання Національної програми інформатизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1998 р. № 1815 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 46, ст. 1693), слова "обсягом понад 100 тис. гривень" виключити, а після слів "на конкурсній основі" доповнити словами "згідно із законодавством".
10. У Програмі відтворення видатних пам'яток історії та культури України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. № 700 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 17, ст. 741):
у абзаці другому розділу "Науково-дослідні і проектні роботи" слова "як правило на конкурсних засадах" замінити словами "на конкурсних засадах згідно із законодавством";
у абзаці другому розділу "Реставраційні та будівельні роботи" слова "тендерів, конкурсів" замінити словами "конкурсного відбору згідно із законодавством".
Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 вересня 2000 р. № 1469

Перелік постанов Кабінету Міністрів України,
що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1996 р. № 611 "Про заборону використання бюджетних коштів для закупівлі товарів (робіт, послуг) іноземного походження".
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 786 "Про затвердження Положення про Міжвідомчу комісію з питань регулювання закупівлі товарів (робіт, послуг) для державних потреб".
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 р. № 1497 "Про Міжвідомчу комісію з питань регулювання закупівлі товарів (робіт, послуг) для державних потреб".
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 694 "Про організацію та проведення торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг)".
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1997 р. № 1058 "Про створення єдиної системи закупівель товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів державного бюджету та іноземних кредитів, що залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України".
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1997 р. № 1149 "Про внесення змін до складу Міжвідомчої комісії з питань регулювання закупівлі товарів (робіт, послуг) для державних потреб".
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 657 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань створення єдиної системи державних закупівель товарів (робіт, послуг)" .
8. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 р. № 675 "Про заходи щодо розвитку енергетичного машинобудування".
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 вересня 1998 р. № 1369 "Про проведення торгів (тендерів) у будівництві".
10. Абзац третій пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 1998 р. № 1870 "Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання".
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1998 р. № 2087 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо державних закупівель товарів (робіт, послуг)" .
12. Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1999 р. № 764 "Про деякі питання використання позабюджетних коштів Державної податкової адміністрації".
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1999 р. № 1043 "Про оновлення парку автомобілів центральними та місцевими органами виконавчої влади, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління та фінансуються з державного бюджету".
14. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 1999 р. № 1342 "Про внесення доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 1996 р., № 611".
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 листопада 1999 р. № 2113 "Про вдосконалення системи державних закупівель".

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
ПРО КОМІСІЮ З ПИТАНЬ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ РАДІ МІНІСТРІВ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ОБЛАСНІЙ, КИЇВСЬКІЙ ТА СЕВАСТОПОЛЬСЬКІЙ МІСЬКІЙ
ДЕРЖАВНІЙ АДМІНІСТРАЦІЇ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1671 від
08.11.2000 р.

1. Комісія з питань гуманітарної допомоги при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській держадміністрації (далі - комісія) є спеціально уповноваженим державним органом з питань гуманітарної допомоги.
2. У своїй діяльності комісія керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, а також положенням про комісію.
3. Комісія:
1) розглядає звернення отримувачів гуманітарної допомоги та приймає рішення про визнання (відмову у визнанні) гуманітарною допомогою:
а) вантажів, зокрема збірних гуманітарних вантажів, що складаються з продуктів харчування з обмеженим терміном зберігання, предметів медичного призначення, одягу, взуття, м'якого інвентарю, предметів соціального призначення та реабілітації інвалідів, вагою до 2 тонн, які надходять на адресу інтернатних закладів (установ) соціального захисту населення, охорони здоров'я, освіти, громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та праці і не підлягають подальшому перерозподілу іншим набувачам гуманітарної допомоги, крім вантажів, що визнаються гуманітарною допомогою Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України;
б) вантажів, які надходять на відповідну територію, у разі набуття комісією тимчасових надзвичайних повноважень відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про гуманітарну допомогу" ;
2) готує та подає на розгляд Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України документи про визнання гуманітарною допомогою вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг, а також внесення отримувачів гуманітарної допомоги до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги;
3) надає інформацію Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про прийняті рішення щодо визнання вантажів гуманітарною допомогою;
4) здійснює контроль за транспортуванням, отриманням, наданням, збереженням, охороною, складуванням, розподілом, цільовим використанням, веденням обліку та статистичної звітності про гуманітарну допомогу на відповідній території;
5) надає допомогу отримувачам гуманітарної допомоги у вивезенні за межі України або переміщенні до місця знищення неякісних та непридатних до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги;
6) сприяє в придбанні залізничних та авіаційних квитків іноземцям, які доставляють, супроводжують гуманітарну допомогу, організовують її надходження в Україну, та координаторам міжнародних гуманітарних програм;
7) розглядає звернення отримувачів гуманітарної допомоги;
8) забезпечує широке висвітлення через засоби масової інформації аспектів своєї діяльності щодо отримання, розподілу та використання гуманітарної допомоги;
9) приймає рішення про внесення або відмову у внесенні отримувачів гуманітарної допомоги до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги у разі набуття комісією тимчасових надзвичайних повноважень, надсилає його відповідній митниці та Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України для внесення відповідних відомостей до зазначеного Єдиного реєстру;
10) виконує інші функції відповідно до законодавства.
4. Комісія має право:
одержувати щомісяця від отримувачів і набувачів гуманітарної допомоги (юридичних осіб) звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги, а також звіти відповідних митниць за встановленою формою;
залучати спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;
скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції.
5. Склад комісії затверджується відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією. Очолює комісію заступник керівника зазначеного органу виконавчої влади.
До складу комісії входять представники митних і податкових органів, органів соціального захисту населення, охорони здоров'я, освіти, внутрішніх справ, філій (територіальних управлінь) Національного банку, а також депутати відповідних рад і представники громадських організацій за їх згодою.
Члени комісії працюють на громадських засадах.
6. Організаційною формою роботи комісії є засідання, які проводяться двічі на місяць. Позачергові засідання скликаються в міру потреби. Рішення про проведення засідань приймає голова комісії, а в разі його відсутності - заступник голови.
Засідання комісії вважаються правоможними, якщо на них присутні не менш як 50 відсотків членів комісії.
Члени комісії зобов'язані особисто брати участь у її засіданнях, а у разі їх відсутності з поважних причин - уповноважені ними особи.
7. Рішення комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданнях членів комісії (уповноважених ними осіб) та оформляються протоколами, які підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови.
8. У випадках, передбачених законодавством, рішення комісії є обов'язковим для виконання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.

ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО СТАВОК ВВІЗНОГО МИТА НА ОКРЕМІ ВИДИ ТОВАРІВ ТА ДО ДЕЯКИХ ПОСТАНОВ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Постанова Кабінету Міністрів України № 16 від 12.01.2001 р.
(Витяг)

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Внести зміни до ставок ввізного мита на окремі види товарів згідно з додатком.
2. Внести зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1998 р. № 1935 "Про внесення змін до ставок ввізного мита на окремі види товарів та до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 50, ст. 1833), що додаються.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.


Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
№ 16 від 12.01.2001 р.
ПЕРЕЛІК ОКРЕМИХ ВИДІВ ТОВАРІВ, НА ЯКІ ЗМІНЮЮТЬСЯ
СТАВКИ ВВІЗНОГО МИТА
(Витяг)
Код товару
згідно з ГС Опис товару згідно з ГС Ставка мита
пільгова повна

37.04 00100 Платівки та плівки 25 % 30 %
37.05 Фотоплатівки і фотоплівки, експоновані та 25 % 40 %
проявлені (крім кіноплівки)
37.06 10 Кіноплівки експоновані та проявлені, із зву- 10 % 40 %
ковою доріжкою чи без звукової доріжки,
або які складаються із звукової доріжки;
завширшки 35 мм і більше
37.06 90 Кіноплівки експоновані та проявлені, із звуко- 25 % 40 %
вою доріжкою або без звукової доріжки, що
складаються тільки із звукової доріжки:
інші
48.01 00 Папір газетний, у рулонах або в аркушах 0 % 10 %
48.02 Папір та картон некрейдовані, що використову- 0 % 10 %
ються для письма, друкування або інших
графічних цілей; папір для перфокарт та
папір для перфострічок, у рулонах або
аркушах, крім паперу, класифікованого в
товарних позиціях 48.01 та 48.03; папір та
картон ручного відливання
48.04 Крафт-папір та картон некрейдовані в рулонах 0 % 10 %
або аркушах, крім класифікованих у товарних
позиціях 48.02 та 48.03
48.05 Папір та картон некрейдовані інші, в рулонах 0 % 10 %
або аркушах (крім
48.05 10000, 48.05 21000, 48.05 22, 48.05 23000, 48.05 29,
48.05 40000, 48.05 50000, 48.05 60300, 48.05 60900, 48.05 70, 48.05 80)
48.05 21000 Папір та картон багатошарові з усіма 10 % 10 %
вибіленими шарами
48.05 22 Папір та картон багатошарові з одним вибіленим 10 % 10 %
зовнішнім шаром
48.05 23000 Папір та картон багатошарові, що мають три 10 % 10 %
або більше шари, з яких вибілені лише два зовнішніх
48.05 29 Папір та картон багатошарові, інші 10 % 10 %
48.05 40000 Папір та картон фільтрувальні 10 % 10 %
48.05 50000 Папір та картон - основа для покрівельного картону 10 % 10 %
48.05 60300 Папір та картон для гофрування, з питомою 10 % 10 %
масою 1 кв. м 150 г або менше
48.05 60900 Папір та картон інші, з питомою масою 10 % 10 %
1 кв. м 150 г або менше
48.05 70 Папір та картон інші з масою 1 кв. м понад 10 % 10 %
150 г, але менш як 225 г
48.05 80 Папір та картон інші з масою 1 кв. м 225 г або більше 10 % 10 %
48.06 Пергамент рослинний, папір жиронепроникний, 0 % 10 %
калька, пергамін та інший глянцевий
(крім 48.06 10000) прозорий або напівпрозорий папір у рулонах
або аркушах
48.06 10000 Пергамент рослинний 10 % 10 %
48.07 99110 Папір та картон багатошарові (виготовлені 10 % 10 %
шляхом склеювання декількох плоских
шарів паперу і картону) без поверхневого
покриття або просочення, армовані або
неармовані, в рулонах або аркушах інші,
виготовлені з макулатури, покриті або не
покриті папером, що складаються з двох
або більше шарів, різнорідних за вмістом
48.08 20000 Крафт-папір мішковий, крепований, тиснений 0 % 10 %
або нетиснений, перфорований або неперфо-
рований
48.08 90000 Папір та картон гофровані (обклеєні або не 20 % 20 %
обклеєні гладенькими зовнішніми аркушами),
креповані, тиснені або перфоровані, в рулонах
або аркушах, крім класифікованих у товарних
позиціях 48.03 і 48.18, інші
48.09 Папір копіювальний, "самокопіювальний" та 10 % 10 %
інший копіювальний і перебивний папір
(включаючи покритий або просочений папір
для трафаретів, копіювальних апаратів або
офсетних друкарських пластин) з поверхневим
малюнком чи без малюнка, в рулонах
завширшки понад 36 см або в прямокутних
(включаючи квадратні) аркушах, розміром,
кали, принаймні, хоча б одна з розгорнутих
сторін має довжину понад 36 см
48.10 Папір та картон крейдовані з однієї чи обох 0 % 10 %
сторін каоліном (китайською глиною) або
(крім 48.10 11, 48.10 12000, 48.10 29, 48.10 31000,
48.10 32, 48.10 39000, 48.10 91, 48.10 99100, 48.10 99900)
іншими неорганічними речовинами, з використан-
ням зв'язувальних речовин чи без зв'язувальних ре-
човин, без будь-якого іншого покриття, в тому
числі з пофарбованою, декорованою поверхнею або
з друкованими зображеннями, в рулонах чи аркушах
48.10 11 Папір та картон для письма, друкування або 10 % 10 %
інших графічних цілей, без волокон, одержаних
механічним способом, або з вмістом таких
волокон у композиції не більш як 10 %,
з масою 1 кв. м не більш як 150 г
48.10 12000 Папір та картон для письма, друкування або 10 % 10 %
інших графічних цілей, без волокон, одержаних
механічним способом, або з вмістом таких
волокон у композиції не більш як 10 %, з
масою 1 кв. м понад 150 г
48.10 29 Папір та картон для письма, друкування або 10 % 10 %
інших графічних цілей, в яких волокна,
одержані механічним способом, становлять
понад 10 мас. % : інші
48.10 31000 Крафт-папір та картон, крім використовуваних 10 % 10 %
для письма, друкування або інших графічних
цілей, рівномірно вибілені за всією масою з
вмістом понад 95 мас. % деревних волокон,
одержаних хімічним способом, з масою
1 кв .м не більш як 150 г
48.10 32 Крафт-папір та картон, крім використовуваних 10 % 10 %
для письма, друкування або інших графічних
цілей, рівномірно вибілені за всією масою з
вмістом понад 95 мас. % деревних волокон,
одержаних хімічним способом, з масою
1 кв. м понад 150 г
48.10 39000 Крафт-папір та картон, крім використовуваних 10 % 10 %
для письма, друкування або інших графічних
цілей, інші
48.10 91 Папір та картон інший, багатошаровий 10 % 10 %
48.10 99100 Папір та картон вибілені, покриті каоліном 10 % 10 %
48.10 99900 Папір та картон інший 10 % 10 %
48.11 Папір, картон, целюлозна вата і полотно з 10 % 10 %
целюлозних волокон просочені, з покриттям,
з пофарбованою або декорованою поверхнею чи
з нанесеним малюнком, у рулонах або аркушах,
крім виробів, класифікованих у позиціях
(крім 48.03, 48.09, 48.10 чи 48.18)
48.11 29000 Тільки папір з водяними знаками з прогумо-
ваним або синтетичним клейовим покриттям,
48.11 39000 Тільки папір ламінований,
48.11 90900)
48.11 29000 Тільки папір з водяними знаками з прогумо- 0,01 % 0,01 %
ваним або синтетичним клейовим покриттям
48.11 39000 Тільки папір ламінований 2 % 10 %
48.11 90900 Папір, картон, целюлозна вата, полотно з 2 % 2 %
целюлозних волокон, інші
48.12 00000 Блоки, плити і пластини фільтрувальні з 10 % 10 %
паперової маси
48.16 Папір копіювальний, "самокопіювальний" та 10 % 10 %
інший копіювальний або перебивний папір
(крім паперу, класифікованого в товарній
позиції 48.09), трафарети для копіювальних
апаратів та офсетні пластини з паперу,
упаковані або не упаковані в коробки
48.17 10000 Конверти 10 % 10 %
48.20 Журнали реєстраційні, бухгалтерські книги, 10 % 10 %
записні книжки, книжки бланків, ордерів,
квитанцій, блокноти для листів, пам'ятних
записів, щоденники та аналогічні вироби,
зошити, книжечки промокального паперу,
знімні палітурки, швидкозшивачі, папки,
самокопіювальні ділові бланки і формуляри,
поаркушно прокладені копіювальні набори
та інші канцелярські товари з паперу або
картону; альбоми для зразків або колекцій,
обкладинки для книжок з паперу або картону
(крім 48.20 10100, 48.20 10300, 48.20 10500, 48.20 20000,
48.20 30000, 48.20 50000, 48.20 90000 Тільки обкладинки
для книжок з паперу або картону)
48.20 10100 Журнали реєстраційні, бухгалтерські книги, 25 % 30 %
книжки бланків, ордерів і квитанцій
48.20 10300 Записні книжки, блокноти для листів і нотаток 25 % 30 %
48.20 30000 Знімні палітурки, папки і швидкозшивачі 25 % 30 %
48.20 50000 Альбоми для зразків або колекцій 25 % 30 %
48.20 90000 Тільки обкладинки для книжок з паперу або 25 % 30 %
картону
48.23 Папір, картон, целюлозна вата і полотна з 10 % 10 %
целюлозних волокон інші, нарізані за форматом;
(крім вироби з паперової маси, паперу, картону,
48.23 11100, целюлозної вати і полотна з целюлозних
48.23 59900) волокон інші
48.23 59900 Папір і картон для письма, друкування або 20 % 20 %
інших графічних цілей, інші
49.01 10000 Друковані книги, брошури, листівки та 15 % 20 %
аналогічні друковані матеріали, окремими
аркушами, сфальцьовані або несфальцьовані
49.01 91000 Словники, енциклопедії та їх серійні випуски 5 % 20 %
49.01 99000 Друковані книги, брошури, листівки та 15 % 20 %
аналогічні друковані матеріали, зброшуровані
(крім друкованих книг, наукових і науково-
популярних брошур, науково-технічної літе-
ратури та технічної документації): інші
49.01 99000 Тільки науково-технічна література та технічна 0,1 % 0,1 %
документація
49.01 99000 Тільки друковані книги, наукові і науково- 5 % 20 %
популярні брошури
49.02 10000 Газети, журнали та інші періодичні видання, 20 % 30 %
ілюстровані або неілюстровані, які містять або
не містять рекламні матеріали, що видаються
не менше ніж чотири рази на тиждень
49.02 90000 Газети, журнали та інші періодичні видання, 20 % 30 %
ілюстровані або неілюстровані, які містять або
не містять рекламні матеріали, інші (крім газет,
журналів та інших наукових періодичних видань)
49.02 90000 Тільки: газети, журнали та інші наукові 5 % 20 %
періодичні видання
49.09 00000 Листівки поштові друковані або ілюстровані; 25 % 30 %
привітання, запрошення та аналогічні картки,
ілюстровані або неілюстровані, з конвертами
або без конвертів, з прикрасами або без прикрас
49.10 00000 Друковані календарі всіх видів, включаючи 25 % 30 %
відривні
49.11 Інша друкована продукція, включаючи 25 % 30 %
друковані репродукції та фотографії
83.04 00000 Шафи для досьє, ящики для ділових паперів, 20 % 20 %
картотек, для зберігання печаток, лотки і
підставки для паперів та аналогічне конторське
обладнання з недорогоцінних металів, крім
конторських меблів, класифікованих у
товарній позиції 94.03
84.70 10000 Калькулятори електронні, які можуть працю- 4,5 євро 9 євро за
вати без зовнішнього джерела живлення за штуку штуку
84.70 29000 Калькулятори електронні інші 20 % 40 %
84.70 30000 Машини лічильні інші 4 євро 8 євро
за штуку за штуку
84.71 Машини для автоматичної обробки 10 % 40 %
інформації та їх блоки; магнітні та оптичні
(крім зчитувальні пристрої; машини для перенесення
84.71 10900, даних на носії інформації в кодованій
84.71 20900, формі і машини для обробки подібної
інформації, не класифіковані в інших позиціях
84.71 91600 Тільки пристрої вводу та виводу обладнані
запам'ятовуючим пристроєм з довільною
вибіркою (ЗПДВ) ємністю понад 256 кілобайтів,
але не більш як 512 кілобайтів,
85.19 Електропрогравачі, електропрогравачі платівок, 10 % 40 %
деки касетні та інша звуковідтворювальна без
пристроїв для звукозапису
85.21 Апаратура для відеозапису і відеовідтворювання, 10 % 10 %
з відеотюнером або без нього
(крім 85.21 10310, 85.21 10390)
85.22 Частини і приладдя до устаткування, класи- 10 % 40 %
фікованого у товарних позиціях 85.19-85.21
85.23 Носії для звукозапису або аналогічного запи- 10 % 40 %
сування інших явищ, але незаписані, крім
виробів, класифікованих у товарній групі 37
(крім аудіокасет та відеокасет без записів)
85.24 10000 Платівки до електропрогравачів 20 % 20 %
85.24 21100 Магнітні стрічки завширшки не більш як 2 % 20 %
4 мм: із записом даних або команд (крім запису
звуку або зображення), які використовуються
в машинах для автоматичного оброблення
інформації
85.24 90910 Тільки лазерні диски з програмним 0,1 % 0,1 %
забезпеченням
(Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 170 від 23.02.2001 )

ПРО ТЕРМІНИ ПЕРЕВЕДЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ У ГОТІВКОВІЙ ТА БЕЗГОТІВКОВІЙ ФОРМІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Постанова Кабінету Міністрів України № 121
від 7 лютого 2001 р.
(Витяг)

Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Установити терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій згідно з додатком.
До настання зазначених термінів суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій, крім тих суб'єктів, форми та умови провадження діяльності яких наведені у пунктах 4, 5 і 7 додатка, що здійснюють розрахункові операції із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, внесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем станом на 31 грудня 2000 р., а також із застосуванням торговельних терміналів, призначених для роботи з платіжними картками.


Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України
від 7 лютого 2001 р. № 121
Терміни
переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік
розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі
із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій
(Витяг)
Форми та умови діяльності Термін

2. Діяльність суб'єктів підприємницької діяльності один місяць з дати
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, перевищення
розмір річного обсягу розрахункових операцій яких граничного розміру
перевищує граничний розмір, встановлений постано- річного обсягу
вою Кабінету Міністрів України від 23 серпня розрахункових
2000 р. № 1336 операцій
4. Операції з продажу товарів (послуг), що здійсню- 1 січня 2002 р.
ються у безготівковій формі із застосуванням
платіжних карток та розрахункових чеків

ПОРЯДОК НАДАННЯ УКРАЇНОЮ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
№ 161 від 21.02.2001 р.

1. Гуманітарна допомога іншим країнам надається Україною відповідно до акта Верховної Ради України або Президента України.
2. На виконання акта Верховної Ради України або Президента України про надання Україною гуманітарної допомоги іншій країни:
МЗС інформує відповідні компетентні органи цієї країни про прийняте рішення, проводить переговори про визначення переліку та обсягів гуманітарної допомоги, порядку і терміну доставки, маршрутів, адреси отримувачів, видів транспортних засобів, якими буде доставлено вантаж гуманітарної допомоги, часу і пункту перетинання державного кордону України;
МНС визначає підприємства, установи та організації, що братимуть участь у тендерах відповідно до виділених бюджетних коштів, укладає договори, вивозить та складує вантажі, здійснює їх подальше супроводження до місця призначення та передачу отримувачам;
Мінтранс забезпечує транспортування вантажу гуманітарної допомоги до місця призначення.
Інформацію про маршрут вантажу гуманітарної допомоги Мінтранс передає Держмитслужбі та Держкомкордону.
3. Держмитслужба, Держкомкордон відповідно до акта Верховної Ради України або Президента України та рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про визнання вантажу гуманітарною допомогою забезпечують митне оформлення та контроль під час переміщення вантажу гуманітарної допомоги через державний кордон України.
4. МНС у десятиденний термін після надходження інформації про передачу вантажу гуманітарної допомоги отримувачам надсилає МЗС та Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України відповідне повідомлення.
5. Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним, інформує Верховну Раду України або Президента України про надання Україною гуманітарної допомоги іншим країнам.
6. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, які спрямовуються на надання Україною гуманітарної допомоги іншим країнам, здійснює Мінфін.

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ
У РАЗІ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ
ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
№ 347 від 11.04.2001 р.

1. Цей Порядок визначає загальні умови надання переваг тендерним пропозиціям вітчизняних виробників під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти та обмеження участі у процедурі закупівлі виключно вітчизняними виробниками у разі, коли очікувана вартість предмета закупівлі не перевищує суми, еквівалентні: для товарів - 200 тис. євро, послуг - 300 тис., робіт - 4 млн. євро.
2. Замовник обмежує участь у процедурі закупівлі виключно вітчизняними виробниками, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, зазначені у додатку 1 до цього Порядку.
Рішення про внесення змін до додатка 1 приймається у разі потреби Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономіки один раз на рік не пізніше 1 грудня року, що передує рокові, з якого це рішення набирає чинності.
3. Під час здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, не включених у додаток 1 до цього Порядку, замовник застосовує преференційну поправку в розмірі 10 відсотків ціни тендерної пропозиції, поданої вітчизняним виробником у разі, коли у процедурі закупівлі бере участь іноземний виконавець і його тендерна пропозиція є найбільш вигідною.
4. Про застосування умов захисту вітчизняного ринку, передбачених пунктами 2 і 3 цього Порядку, замовник повинен поінформувати виконавців в оголошенні про здійснення процедури закупівлі або у запрошенні до участі в ній.
5. Умови захисту вітчизняного ринку, передбачені пунктами 2 і 3 цього Порядку, застосовуються до вітчизняного виробника, якщо він у встановленому замовником порядку подає йому завірені копії засновницьких документів, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності і у передбачених законодавством випадках - ліцензії на виробництво товару або відповідного дозволу та/або ліцензії на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також один із документів, зазначених у додатку 2 до цього Порядку.
6. У разі коли внаслідок застосування замовником обмеження участі у процедурі закупівлі виключно вітчизняними виробниками відповідно до пункту 2 цього Порядку на участь у торгах було подано менше двох тендерних пропозицій або коли тендерні пропозиції вітчизняних виробників не відповідають установленим замовником у тендерній документації вимогам, замовник відміняє торги або визнає їх такими, що не відбулися, та здійснює повторну процедуру закупівлі.
Під час здійснення повторної процедури закупівлі замовник має право замість обмеження участі у процедурі закупівлі виключно вітчизняними виробниками перейти до застосування преференційної поправки згідно з пунктом 3 цього Порядку.
Додаток 1
до Порядку захисту вітчизняного ринку у разі
закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

Перелік
товарів, робіт і послуг, участь у процедурі закупівлі
яких обмежується виключно вітчизняними виробниками

Найменування товарів, робіт, послуг Код згідно з ТН ЗЕД
Лічильники подачі та виробництва газу, рідини та 9028
електроенергії, включаючи калібрувальні
Автомобілі легкові 8703
Вантажні автомобілі вантажопідйомністю 870410900
1,5 - 2 тонни
Вантажні автомобілі вантажопідйомністю 870490000
8 - 18 тонн
Автонавантажувачі 842710100, 842710900, 842720
842720110, 842720190,
842720900, 842790000
Автобуси 8702
Дизелі та дизель-генератори 850211900, 850212900
840810600
Мотопомпи пожежні 8413
Котли парові, теплофікаційні 8402
Холодильні камери 8418
Телефонні апарати 8 51710000
Апаратура для радіотелефонного та 852520900
радіотелеграфного зв'язку
Волоконно-оптичні кабелі 900110900
Антени та антенні відбивачі для приймання 852910310
через супутник
Устаткування електросигналізаційне для 8530
забезпечення безпеки, контролю чи
регулювання руху на автомобільних дорогах
Атомно-абсорбційний електрофотометр 902730000
Газовий лабораторний хроматограф 902720100
Лікарські засоби та засоби медичного 3001, 3002, 3003, 3004, 3005,
призначення 3006, 3306, 3407, 3701, 3702,
3822, 4014, 4015, 5006, 6115,
7015, 7017, 7018, 8419, 8421,
8423, 8705, 8713, 8714, 9001,
9003, 9004, 9006, 9010, 9011,
9013, 9016, 9017, 9018, 9019,
9020, 9021, 9022, 9027, 9030,
9032, 9033, 9402.
Проектні роботи для всіх видів
будівництва, включаючи проектно-конструкторські та
проектно-вишукувальні роботи
Інженерні вишукування
Будівництво нових об'єктів і споруд виробничого та
невиробничого призначення
Технічне переоснащення діючих підприємств
Геодезичні роботи
Реставраційні роботи
Медичні та побутові послуги
Наукові дослідження та розробки
Папір для писання і друкування 4802
Картон крейдований 481091
Картон палітурний для книговидання 4805709000, 4805801900
4805809000, 4819100000
Ящики з картону гофрованого
Папір для писання і друкування,
нарізаний на формати 4823599000

(Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1445
від 27.10.2001)


Додаток 2
до Порядку захисту вітчизняного ринку у разі
закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

Перелік
документів, один із яких подається замовникові
вітчизняним виробником для застосування до
нього умов захисту вітчизняного ринку
Нормативно-технічна документація на виготовлення товару
(якщо предметом закупівлі є товари), зареєстрована в установленому порядку
Сертифікат на систему якості
Сертифікат продукції власного виробництва
Свідоцтво про присвоєння товару штрихового коду EA №

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ ТА ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ТОВАРІВ, ЩО МІСТЯТЬ ОБ'ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
№ 412 від 28.04.2001 р.

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

2. Дія Положення поширюється на товари, що містять об'єкти інтелектуальної власності, імпортуються чи експортуються українськими та іноземними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності і видів діяльності та підлягають включенню до реєстру товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, який складається Держмитслужбою.

Дія Положення не поширюється на товари, що містять об'єкти інтелектуальної власності, переміщуються через територію України транзитом чи ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання та не призначені для використання в комерційних цілях, а також пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

3. Митні органи здійснюють контроль за переміщенням товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, за наявності цих товарів у реєстрі, який складається Держмитслужбою.

4. За реєстрацію товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, за продовження терміну дії реєстрації, а також за внесення змін до реєстру таких товарів справляються митні збори в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

5. У цьому Положенні поняття мають таке значення:

  • товари, що містять об'єкти інтелектуальної власності (далі - об'єкти інтелектуальної власності), - примірники наукових, літературних, художніх творів, у тому числі комп'ютерних програм, баз даних, фонограм, товарів, маркованих знаками для товарів та послуг із зазначенням їх походження, інших товарів, що як такі можуть бути зареєстровані Держмитслужбою;
  • правовласник - власник прав на об'єкт інтелектуальної власності чи особа, яка має право на використання об'єкта інтелектуальної власності відповідно до законодавства;
  • представник правовласника - особа, уповноважена правовласником представляти його інтереси;
  • контрафактні товари - об'єкти інтелектуальної власності, переміщення яких через митний кордон України призводить до порушення прав правовласника, що захищаються відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
  • реєстр об'єктів інтелектуальної власності (далі - реєстр) - перелік об'єктів інтелектуальної власності, який складається Держмитслужбою для митного контролю на основі заяв правовласників або їх представників і містить інформацію, що дає змогу митним органам запобігати переміщенню товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності;
  • зупинення митного оформлення товарів - зупинення процесу митного оформлення товарів до прийняття відповідного рішення суду чи відкликання клопотання правовласником або його представником.

Реєстрація об'єктів інтелектуальної власності та ведення реєстру

6. З метою запобігання порушенню прав інтелектуальної власності під час імпорту або експорту об'єктів інтелектуальної власності правовласник або його представник має право звернутися до Держмитслужби з клопотанням про запровадження контролю за переміщенням через митний кордон України об'єктів інтелектуальної власності. Для цього правовласник або його представник подає до Держмитслужби заяву про внесення об'єкта інтелектуальної власності до реєстру за формою згідно з додатком.

До заяви додаються:

  • витяг з відповідного реєстру державного органу, що видав охоронний документ про реєстрацію в Україні права інтелектуальної власності, який засвідчує дійсність акта про реєстрацію на момент подання заяви;
  • докладний опис об'єкта інтелектуальної власності, який дає змогу митному органу ідентифікувати його, код згідно з ТН ЗЕД;
  • зразки об'єкта інтелектуальної власності або їх фотографічне зображення;
  • інші відомості про об'єкти інтелектуальної власності, які дають змогу його ідентифікувати;
  • інформація про країни, виробників та способи транспортування контрафактних товарів у разі її наявності;
  • гарантійний лист (зобов'язання) про відшкодування витрат на зберігання, експертизу об'єкта інтелектуальної власності та інших витрат митних органів, а також відшкодування збитків власникові товару в разі непідтвердження порушень.

7. Держмитслужба протягом 30 календарних днів письмово повідомляє заявника про прийняте рішення.

Якщо Держмитслужба прийме рішення про відмову у включенні об'єкта інтелектуальної власності до реєстру, у повідомленні зазначаються причини відмови.

8. Правовласник або його представник після отримання повідомлення Держмитслужби про прийняття рішення щодо включення об'єкта інтелектуальної власності до реєстру повинен у десятиденний термін сплатити митний збір, передбачений пунктом 4 цього Положення, а копію документа про сплату цього збору надіслати на адресу Держмитслужби.

9. Правовласник або його представник повинен у триденний термін інформувати Держмитслужбу про зміни у відомостях, поданих для реєстрації об'єкта інтелектуальної власності.

10. Держмитслужба після отримання копії документа про сплату правовласником або його представником митного збору та за умови фактичного надходження цього збору на рахунок Держмитслужби в десятиденний термін проводить реєстрацію об'єкта інтелектуальної власності шляхом занесення відповідних даних про нього та його правовласника до комп'ютерної бази даних Держмитслужби, а також видає правовласнику або його представнику довідку встановленого зразка (додаток 2) про реєстрацію об'єкта інтелектуальної власності, в якій зазначаються дата реєстрації, номер у реєстрі та термін, на який здійснено реєстрацію.

11. У триденний термін інформація про реєстрацію, а також відомості про об'єкти інтелектуальної власності та правовласника передаються засобами електронного зв'язку Держмитслужби та/або фельд'єгерського зв'язку всім митним органам, у тому числі регіональним.

Інформація про реєстрацію об'єкта інтелектуальної власності та відомості про правовласника заносяться до центральної бази даних Держмитслужби.

12. За заявою правовласника або його представника реєстрація проводиться на шість місяців або один рік. Початком терміну реєстрації вважається день реєстрації об'єкта інтелектуальної власності, зазначений у довідці про включення об'єкта до реєстру.

Термін реєстрації об'єкта інтелектуальної власності може бути продовжений на шість місяців або на один рік на підставі письмової заяви правовласника або його представника та за умови сплати відповідного збору за місяць до закінчення терміну попередньої реєстрації.

13. У разі неотримання Держмитслужбою в установлений термін заяви від правовласника або його представника про продовження терміну реєстрації об'єкта інтелектуальної власності та/або несплати митного збору реєстрація анулюється. Повторно об'єкт інтелектуальної власності може бути включений до реєстру згідно з порядком, визначеним у пунктах 6-10 цього Положення.

25. Митний орган має право з власної ініціативи зупинити митне оформлення об'єкта інтелектуальної власності, включеного до реєстру, стосовно якого є достатні підстави вважати, що його переміщення через митний кордон України здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності.

26. У разі зупинення митного оформлення об'єкта інтелектуальної власності з ініціативи митного органу протягом однієї доби надсилається повідомлення (листом, факсом або засобами електронного зв'язку) про прийняте рішення правовласнику або його представнику, декларанту та Держмитслужбі.

Держмитслужба надсилає повідомлення про зупинення митного оформлення об'єкта інтелектуальної власності до митних органів.

28. Митний орган, у зоні діяльності якого при спробі незаконного переміщення через митний кордон України затримано оптичні носії інформації та складено протокол про порушення митних правил, протягом трьох діб з моменту їх затримання надсилає до найближчої митної лабораторії по два зразки оптичних носіїв інформації з кожної затриманої партії (упаковки).

29. Митна лабораторія в місячний термін з дати надходження зразків оптичних носіїв інформації проводить експертизу цих зразків з метою встановлення їх виробника. Експертиза може проводитися шляхом порівняння зразків оптичних носіїв інформації, наданих українськими підприємствами - виробниками оптичних носіїв інформації, із затриманими.

Якщо буде встановлено, що затримані митним органом оптичні носії інформації були вироблені на українських підприємствах, митна лабораторія надсилає відповідний висновок Держмитслужбі та обласній прокуратурі за місцем затримання оптичних носіїв інформації для вирішення питання про наявність порушення законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності під час виготовлення цих об'єктів інтелектуальної власності.

У разі коли не було встановлено виробника оптичних носіїв інформації або встановлено, що він знаходиться за межами території України, митна лабораторія надсилає висновок Держмитслужбі для вирішення питання про інформування відповідного компетентного органу.



Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна

Порядок проведення конкурсу державного майна